Маска правди

Дощ не вщухав, але офіс Ніка знову наповнився димом від цигарок і запахом старого паперу. На столі лежала купа документів із сейфа в маєтку Грейса, а в повітрі витала напруга.

— Це більше, ніж ми думали, — сказав Лазло, перегортаючи сторінки. — Тут не тільки Грейс, мер і Беннетт. Є ще ці платежі.

— Офшори, — сухо додав Нік, розглядаючи кілька аркушів. Він помітив дивні коди, які вказували на банківські перекази.

Сара, що сиділа в кутку, стискала чашку з кавою, ніби боялася її впустити.

— Думаєте, це якось пов’язано зі смертю Тома? — запитала вона.

— Звісно. Але я хочу зрозуміти, хто ще тут замішаний, — відповів Нік.

Він витягнув один із документів і показав їм підпис унизу.

— Дивіться: цей підпис повторюється в кількох контрактах. І він не належить ні Грейсу, ні Беннетту.

— То чий він? — нахмурився Лазло.

— Це підпис судді Гарві Ленга. Судова система. Ось хто допомагав їм прикривати сліди, — сказав Нік, кивнувши на документи. — Тепер ми знаємо, чому жоден із позовів проти Беннетта не проходив.

Сара відвела очі.

— Це занадто велика змова, — тихо сказала вона. — Якщо це все правда, нам краще зупинитися, поки ми ще живі.

Лазло подивився на неї з недовірою.

— Ти це серйозно?

— Я серйозна, — відповіла вона. — Ми боремося з людьми, які мають гроші, владу й готові на все.

— І саме тому ми не можемо зупинитися, — сказав Нік, холодно дивлячись на неї.

Раптом телефон на столі задзвонив, розрізавши тишу.

— Не бери, — швидко сказав Лазло.

— Це марно. Вони знають, що ми тут, — відповів Нік і зняв слухавку.

На іншому кінці лінії пролунала тиша, але потім голос, низький і спокійний, сказав:

— Ти знаєш, що копаєш занадто глибоко. Якщо зупинишся зараз, ми забудемо про тебе.

— Забудете? — Нік усміхнувся. — Це ви хочете, щоб я забув про вас. Але я не такий забудькуватий.

— Це буде твоєю останньою помилкою, — відповів голос і поклав слухавку.

У ту ж мить вони почули гучний стукіт у двері.

— У нас гості, — сказав Лазло, піднімаючись і витягаючи пістолет.

Двері почали здригатися під ударами, а голоси зовні вимагали відчинити. Нік швидко зібрав документи в папку.

— Через пожежний вихід, — коротко сказав він.

Лазло відкрив двері до аварійного виходу, і вони втекли, якраз коли нападники виламали головний вхід.

На вулиці Сара чекала в машині, її очі були широко відкриті від страху, коли вони вскочили на заднє сидіння.

— Що сталося? — запитала вона, вмикаючи двигун.

— Хтось хоче, щоб ми замовкли, — відповів Лазло, запихаючи пістолет за пояс.

— Це ми вже знаємо, — додав Нік. — Але тепер вони діють відверто, а це означає, що ми близькі до правди.

Пізніше, сидячи в безпечному місці — маленькому гаражі, який Лазло використовував для прикриття, — Нік переглядав документи. Його очі раптом зупинилися на одному з паперів.

— Ти знайшов щось? — запитав Лазло.

— Знайшов. І це змінює все, — відповів Нік.

Він показав їм нотатку, написану рукою Тома:

«Якщо я помру, знайдіть Ленга. Він знає більше, ніж Грейс і Беннетт разом.»

Сара застигла, дивлячись на папір.

— Том знав, що помре, — прошепотіла вона.

— Не тільки це, — сказав Нік. — Він знав, що його смерть стане ключем до розкриття цієї змови.

— Що це означає? — запитав Лазло.

Нік підвівся, його очі блищали від рішучості.

— Це означає, що Том грав у цю гру не як жертва, а як гравець. І тепер нам доведеться закінчити його партію.