РОЗДІЛ IX. Поза межами системи

Кабінет на шостому поверсі головного управління ДБР пропах міцною кавою, папером і тією особливою напругою, яка буває лише під час закритих міжвідомчих нарад. На великому моніторі світилася інтерактивна карта Європи, густо всипана червоними та синіми позначками — вузлами тіньової мережі «БіоМЕД».

Олександр сидів за приставним столом, тримаючи в руках паперовий стаканчик із гарячим напоєм. Поруч, зосереджено вивчаючи роздруківки фінансових транзакцій, влаштувалася Марина. Її обличчя хоч і зберігало сліди втоми, але погляд був різким і впевненим.

— Ми закрили київський вузол і заблокували рахунки в трьох європейських юрисдикціях, — сказав слідчий, відриваючись від планшета. — Але головний сервер у Цюриху, схоже, налаштований на автоматичне стирання даних. У нас є менше сорока хвилин, перш ніж протокол самознищення активується остаточно.

Олександр поставив стакан і різко піднявся:

— Покажіть шлюз доступу.

Тим часом за сотні кілометрів звідси, у затишному офісі з панорамними вікнами на Женевське озеро, чоловік у бездоганному темно-синьому костюмі спостерігав за тим, як рядок за рядком на екрані зникають зашифровані файли. На гучному зв’язку лунав голос адвоката:

— Дослідницький центр у Києві втрачено. Громаду взяли, і він уже почав говорити про зв'язки в уряді. Нам радять згорнути проєкт у Швейцарії щонайменше на пів року.

Чоловік повільно підійшов до вікна, де відбивалося його спокійне, майже байдуже обличчя, і злегка посміхнувся.

— Згортати нічого не потрібно, — спокійно відповів він, роблячи ковток води. — «БіоМЕД» був лише інкубатором. Основні патенти вже зареєстровані на сторонні фонди в офшорних зонах. А пан Громада... що ж, кожен видатний учений рано чи пізно стає видатним свідком минулого. Готуйте презентацію для інвесторів у Сінгапурі. Ми починаємо з чистого аркуша.

Він натиснув клавішу введення, остаточно закриваючи доступ до європейських баз даних, і повернувся до робочого столу, повністю переконаний, що гра триває за його правилами.

У Києві на екрані термінала раптом спалахнув червоний індикатор.

— Є! — голосно сказав Олександр, швидко вводячи комбінацію символів із захищеного носія. — Вони намагалися перекинути резервні копії на азійські сервери, але ми перехопили маршрутизацію.

На моніторі з'явився повний список бенефіціарів проєкту «Protocol_Zero» — десятки прізвищ топменеджерів, політиків та міжнародних інвесторів, які досі вважалися недоторканними.

Марина підійшла ближче, дивлячись на рядки імен, що нескінченно прокручувалися на екрані:

— Це вже не просто справа лабораторії. Це глобальний ланцюжок. Готові до того, що на нас почнеться справжнє полювання?

Олександр подивився у вікно, де над містом остаточно розвіявся ранковий туман, відкриваючи вид на безкрає, чисте небо.

— Воно вже почалося, — спокійно відповів він, затягуючи ремінець на зап'ястку. — Але тепер правилами гри керуємо ми.