РОЗДІЛ VIII. Новий світанок

Прохолодне ранкове повітря Києва пронизувало наскрізь, але Олександр більше не відчував холоду. Дорогою донизу, темними сходовими прольотами НДІ, які ще кілька годин тому здавалися лабіринтом смерті, він помічав лише те, як бліде світло нового дня заливає розбиті вікна.

У внутрішньому дворі інституту панував діловий хаос. Автомобілі Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань блокували виїзди, яскраво мигаючи проблисковими маячками. Працівники слідчо-оперативних груп фіксували докази, опитували охоронців і виносили з будівлі опечатані жорсткі диски та папки з документами. Академіка Бориса Громаду вивели з центрального корпусу під руки двоє спецпризначенців у балаклавах — його зсутулена постагура і розгублений погляд уже не випромінювали колишньої величі чи впевненості у власній безкарності. Імперія «БіоМЕД», збудована на брехні, залякуванні та маніпуляціях із людськими життями, розсипалася на очах.

Марина йшла поруч з Олександром. Біля чорного броньованого мікроавтобуса ДБР на них чекав слідчий - високий кремезний чоловік у цивільному пальто поверх бронежилета.

--- Мельник Олександр? І капитане, радий бачити вас обох цілими, - сказав слідчий, простягаючи руку. ---- Те, що ви передали на сервери західних партнерів і в НАБУ, позбавило нас місяців роботи. Захист міжнародних інституцій уже активовано, змовники не зможуть підчистити хвости.

--- Головне, щоб експертизи провели чесно, - відповів Олександр, передаючи слідчому захищений носій із дублікатом ключів дешифрування Protocol_Zero.   - Там докази не лише по цій лабораторії, а й по всій мережі їхніх закордонних філій.

--- Не турбуйтеся, тепер цією справою займається об’єднана слідча група із залученням європейських прокурорів. На вас чекає тривала процедура офіційних допитів, але найстрашніше позаду, - запевнив слідчий, кивнувши на салон машини. - Сідайте, їдемо до головного управління.

Дорога через ранковий Київ пролягала мостами, над якими розходилася імла. Місто прокидалося до мирного життя, не підозрюючи про те, яка буря щойно пронеслася на його околицях. Олександр дивився у вікно на каштани, що ледь тремтіли від ранкового вітру, і думав про те, скільки ще роботи чекає попереду.

Розслідування триватиме місяцями, суспільство вимагатиме відповідей, а світова наукова спільнота переглядатиме протоколи безпеки біотехнологічних досліджень. Але це вже була зовсім інша історія - історія правди, за яку варто було боротися.

Коли автомобіль зупинився біля будівлі управління, перші промені сонця нарешті пробили щільні хмари, повністю заливаючи золотавим світлом площу перед ними. Олександр глибоко вдихнув на повні груди. Гра закінчилася. Почався новий день.