La loba

Я завше її в собі відчувала. Вона була присутня в мені від першого мого подиху, першого крику. Всі ці роки вона чаїлася в моїх глибинах… Найчастіше відчувала її у своєму лоні – вона відкликалася глухим, тягучим ниттям в низу живота. А ще, лоскотала мене в зоні сонячного сплетіння. Коли ж була невдоволена,  давучим згустком стояла у горлі.
Це вона водила мене годинами по нічному місту… бродила зі мною босяка по ранковій росі і купалася голяка. І з самого дитинства вона привчала мене принюхуватись…
Пам’ятаю, коли її контури були ще не такими чіткими…  вона дала мені сили піти проти всіх! Я ніколи не хотіла бути однією із отари! Я всім своїм нутром була проти ницості та підлості. В мені закипала лють коли я бачила підлабузництво та корисливість людей. “Навіжена”, “неконтрольована”, так у мене говорили за спиною – та так ніхто і не сказав це в обличчя – і за це я їх зневажала кожним міліметром свого тіла. Вона бунтувала в мені – я бунтувала серед блюзнірства та продажності людей. Це вже нині я розумію, що саме її вологий і холодний ніс штовхав мене завше іти у перед – без жалю і без апеляції.
Одного разу нас з нею хотіли приручити. Коли він вперше підійшов до мене я відчула, як хижо ощетинився її загривок… І як же було необачно з мого боку проігнорувати її знак. За це я поплатилася неволею строком на 6 років – 6 довгих років полону!  Він думав що втримає мене на короткому ланцюгу, думав приборкати побоями, присмирити мене заборонами. Наївний, вже після першого морального ляпасу вона прудко піднялася на лапи і чекала вдалої нагоди для атаки. Коли ж ляпас був фізичним, вона кинулася йому в горлянку. Того разу він був сильніший за нас – але то був початок кінця його історії. Вона довго зализувала мої рани. Давала сили посміхатися і безтурботно відповідати на безглузді запитання. Щоночі я прокидалася від її виття і розуміла, що вже ніхто в мене не відбере найдорожчого…моєї свободи.
 Тепер, коли я її в собі усвідомила та осягнула то побачила в її очах мудрість віків, відчула в ногах силу предків, а в серці всепоглинаючу і цілющу любов.
Я часто чую - “приречена на самотність”… насправді поряд може бути лише той в кому живе один із її зграї.