З'їзд золотих ложок

Шовкова сукня з відкритою спиною летіла на крісло вже третім шаром поверх кашемірового кардигана та шкіряного корсета.

Я валялася поперек величезного ліжка Сніжани вже повністю зібрана на тусовку, закинувши ноги в широченних джинсах із глибокими рваними дірками прямо на спинку ліжка. Мій крихітний безбретельковий топ безжально виблискував стразами під світлом люстри щоразу, коли я робила вдих, а на пальцях холодно поблискували масивні срібні персні.

— Ні, ну ти уявляєш рівень маразму? — я вкотре обурено видихнула в стелю. — Дівчата, як сказилися! Весь день насміхалися! П’ять предметів. Усі довбані модулі. Я: неймовірно гарна, розумна, інтелектуально розвинута... і цей двогорбий придурок. Я клянуся, дирекція просто змовилася, щоб довести мене до інфаркту або кримінальної справи ще до Нового року. А тебе де взагалі носило? Посиділа на вступному слові директора для галочки й просто випарувалася!

Сніжана навіть не повернулася від гардеробної, але мої слова змусили її спочатку пирхнути, а потім дзвінко й абсолютно безсоромно розсміятися.

Вона нарешті вийшла з глибини кімнати, обернулася до мене з ідеально нафарбованим, насмішкуватим обличчям і винесла свій фірмовий вердикт:

— Не круто і не гламурно, Ієчко.

— От і я про що! — фиркнула я, перекочуючись на бік і підпираючи щоку кулаком. — Це просто катастрофа.

— Катастрофа — це те, що ти ниєш через одного хлопця, — Сніжана зверхньо закотила очі й підійшла ближче, плавно похитуючи стегнами. — Подивися на мене: п’ять дисциплін — і на кожній новий мужик. На кож-ній! Оце я розумію грамотний розподіл уваги та приємне сусідство на парах. Нарешті фанати зможуть отримати доступ до мене. А ти застрягла з Князем у персональному пеклі на весь рік. Карму треба було краще чистити, Лієчко.

Вона зупинилася біля ліжка, опустила погляд і прискіпливо втупилася в мій наряд. Світло відбилося від сотень кристалів на моєму топі прямо їй в очі, і Снєжка обурено склала руки на грудях:

— Так, стоп. Це що за бунт? Тобто ти вже повністю готова, сяєш, як диско-куля, і мені тепер терміново треба підбирати собі під тебе блістяшку, щоб ми виглядали як дует із обкладинки?

Вона різко розвернулася на підборах назад до відчиненої гардеробної, де ломилися вішалки:

— Нічого не знаю, зараз будемо ритися в моїх сукнях. Раз ти вирішила сліпити людей цим топом, я не маю права виглядати менш ефектно. Посунься, Лі, нам треба знайти щось, що остаточно доб'є цю вечірку.

Після того як Сніжана змусила мене переглянути приблизно сорок вісім варіантів сріблястого, шовкового й паєткового безумства, мої нерви скінчилися десь на тридцятій хвилині. Я буквально стікала з її ліжка на підлогу, благаючи просто вийти з дому, поки я не спалила цей рейл разом з усім її «гламуром».

Коли ми нарешті дісталися вечірки, я першим ділом знайшла біля скляних дверей тераси Віку з Гаєю й одразу безсило впала плечем на Віку:

— Якщо я ще хоч раз поїду збиратися до Снєжки, пристреліть мене на під'їзді, — виснажено простогнала я, поправляючи край свого мерехтливого топа. — Вона поміряла весь свій гардероб двічі, змусила мене оцінювати відтінки «холодного срібла» і ледь не довела мене до клінічної смерті. Мої нервові клітини так швидко не відновлюються, як у неї з'являється новий образ!

— Зате подивися, який дует, — захихотіла Гая, оцінюючи наші сяючі образи.

Вона й сама виглядала приголомшливо: невагома біла мереживна спідниця струменіла донизу, вигідно контрастуючи зі щільним корсетом, що бездоганно підкреслював її талію. А поруч стояла Віка, яка влучно підхопила тему мережива своїм ніжним боді, але розбавила його зухвалим білим оверсайз-кроптопом та світло-синіми широкими джинсами.

Що ж, зі сторони ми виглядали як зірковий квартет.

— Та плювати на дует, ви краще на це гляньте, — я махнула рукою в бік особняка.

Будинок виявився верхом передбачуваності: сліпучо-білий, двоповерховий, кубічний, із блакитною підсвіткою басейну, навколо якого вже товпилася половина ліцею з червоними пластиковими склянками. Картинка з американських серіалів нульових, тільки загорнута в свіжий глянець.

— Батько в неї явно депутат від народу, — сухо кинула я, скептично розглядаючи мармурові тераси. — Корупція в чистому білому кольорі.

Віка зробила повільний ковток коли через трубочку, обвела цей пафосний вертеп втомленим поглядом й глухо промовила:

— Це точно звичайні підлітки? Бо відчуття, що в басейні зараз почнуть відмивати бюджетні кошти.

— О, а ось і господиня свята несе свій пластиковий німб, — прошепотіла Сніжана, піднімаючи стаканчик із напоєм.

Крізь натовп до нас уже пливла сама Камілла. На ній була коротка сукня відтінку беж, тонкі підбори дзвінко цокали по світлій плитці, а на обличчі сяяла та сама солодка посмішка, від якої зводить вилиці.

— Приві-і-іт, дівчатка! — протягнула вона, підійшовши впритул і награно цілуючи повітря біля щік Сніжани. Потім її погляд ковзнув по мені — від розірваних на стегнах беґі-джинсів до сяючого топа, що відкрито демонстрував прес із рожевим пірсингом по центру. Очі в Камілли на мить звузилися, а губи скривилися у фальшивій турботі: — Ія-а, який… незвичний лук. Ти, мабуть, так поспішала до мене, що переплутала свій вуличний рейв із моїм домом? Джинси порвала по дорозі, чи це в секонді така знижка була?

Навколо на секунду стих гамір від суміжних розмов, пара хлопців із паралелі зацікавлено витріщилися на нас.

Я повільно перевела на неї свій погляд — лінивий, важкий і абсолютно вбивчий. Зробила крок уперед, нависаючи над нею: навіть на підборах вона була нижчою за мене, тож їй довелося задерти підборіддя. Тихо, з крижаною посмішкою я промовила:

— Камілло, не ліпи з себе того, ким ти не є насправді. Іди краще перевір пуфики у вітальні — раптом Артурчику знову треба кудись ноги кинути, а ти тут байдики б'єш.

Обличчя нашої «королеви» миттєво змило білизною. Вона судорожно ковтнула повітря, не знайшовши жодного слова у відповідь, різко крутнулася на підборах і майже бігом попрямувала геть до шезлонгів.