15. Причини

Я стою навпроти нього і не розумію, що відбувається, бо все якось… не так. Він не каже нічого образливого, не дивиться зверхньо, не натякає ні на що. Просто спокійно говорить, що допоможе без будь-яких умов. І від цього мені ще більш ніяково.

— Дякую… — кажу тихо, дивлячись кудись повз нього, мовчу кілька секунд, потім все ж додаю: — Але… Я не розумію, чому ти це робиш.

Він не відповідає одразу, і ця пауза трохи тисне, бо я звикла, що за такими речами завжди щось стоїть. Ми виходимо з кабінету разом, і я йду трохи попереду, щоб не дивитись на нього постійно, бо як тільки дивлюсь — стає складніше триматись спокійно. Я все ще кохаю Славу, це очевидно… Дурепа, ну хоч не дивись на нього… 

— Я підвезу тебе, — каже він уже на виході.

Я одразу хитаю головою.

— Не треба, я сама доїду.

Це звучить швидко, майже різко, бо я навіть не думаю, просто знаю, що так треба. Якщо зараз знову сісти до нього в машину, якщо ще трохи побути поруч, я почну звикати до цього, до нього… а це погано. Я колись вже звикла до нього, хоч він того і не підозрював… І до чого це призвело?

Він не наполягає, просто дивиться на мене, і від цього мені теж якось ніяково, бо я очікувала зовсім іншої реакції.

Я відводжу погляд, роблю крок убік, ніби вже зібралась іти, але чомусь не йду. Тиша зависає між нами, і я відчуваю, що він просто прийняв моє «ні», без тиску, без спроб переконати. І від цього трохи неприємно.

Я знову дивлюсь на нього і бачу, що він вже не чекає, просто стоїть, ніби все, питання закрите, і щось всередині мене стискається.

— Ну добре… — кажу тихіше. — Я поїду з тобою… 

Я сама не знаю, навіщо це сказала, але вже не намагаюсь забрати слова назад і додаю:

— Дякую.

Цього разу це звучить щиро.

Ми їдемо мовчки, і ця тиша не напружує, а скоріше заспокоює, нам обом зараз просто не до слів. Я дивлюся у вікно, стискаю пальці на колінах і час від часу ловлю себе на тому, що думаю про нього, про те, що він зробив, і чекаю… сама не знаю чого.

Коли ми зупиняємось біля мого під’їзду, я на секунду затримуюся, не виходжу одразу, бо десь всередині є дивне відчуття, що зараз він щось скаже. Попросить. Нагадає. Поверне все до того, що це не просто так.

Але він мовчить. Просто сидить, дивиться вперед, ніби це звичайна поїздка і на цьому все. Я повільно повертаюся до нього.

— Дякую, що підвіз, — кажу тихо.

— Будь ласка, — відповідає спокійно.

І нічого більше.

Я вже тягнуся до ручки дверей, але саме в цей момент його телефон різко вібрує. Він швидко бере його, дивиться на екран і майже одразу трохи повертає телефон від мене, ніби не хоче, щоб я побачила.

Це виходить надто явно. Я завмираю на секунду, дивлюся на нього, і всередині раптово піднімається роздратування, яке я навіть не встигаю пояснити.

— Що, якась дівчина дзвонить? — кажу різко. Ой, не треба було казати цього, не треба… — Може, її попросиш зіграти свою дівчину і все складеться для тебе якнайкраще, думаю, будь-яка буде рада зіграти твою дівчину… — бурмочу я. 

Слава піднімає на мене трохи здивований погляд:

— Ні…

— Ага, — хмикаю, вже відвертаючись. Не знаю, чому я починаю злитися. Треба контролювати це… — Тоді чого ти так різко сховав мобільний?

Мені самій не подобається, як це звучить, але зупинитись уже не виходить.

Він кілька секунд здивовано дивиться на мене, потім ніби вирішує, чи відповідати взагалі, а далі просто простягає телефон:

— Подивись.

Я машинально беру його, опускаю погляд на екран, і в цю ж секунду бачу повідомлення від адресата "Батько".

«Визнай, що ти обманув про дівчину і дитину, і тоді я, можливо, пробачу тебе. До того — не смій з’являтися в нашому домі.»

Я перечитую один раз. Потім ще раз.

І всередині щось різко змінюється.

Я повільно піднімаю очі на нього, вже зовсім інакше дивлячись на нього.

— Мене відсторонюють від керування фірми тільки тому, що я не маю серйозних стосунків. Це тупо, — сказав він, відводячи погляд. — Але це мої проблеми, а не твої… — Пробач, що діставав тебе через це… Обіцяю, більше не буду…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Також буду вдячна за сердечко книзі і коментарі!