6. Дзвінка. Я не впораюся?...

Слава впевнено стоїть біля машини, ніби чекав, і ця його впевненість дратує ще більше, бо я зараз взагалі не в тому стані, щоб з ним щось з’ясовувати.

— Сідай, підвезу, — каже він спокійно, ніби це очевидно.

— Не треба, — відповідаю одразу, навіть не зупиняючись, і тягну доньку за руку далі.

Він виходить з машини і йде поруч, не відстаючи.

— Дзвінко, не ускладнюй, — додає тихіше. — Ти ж кудись поспішаєш.

— Я сказала, не треба.

Він мовчить секунду, а потім нахиляється до доньки і простягає їй маленького жирафа. І де він тільки його дістав?..

— Тримай.

— Дякую! — мала одразу обіймає Славу, і в мене всередині щось стискається.

— Це підкуп, — кажу холодно, хоча всередині все тремтить від того, коли бачу їх разом.

— Це просто іграшка.

— Нам це не потрібно, — відрізаю. — І мені зараз не до жартів.

Я веду її в садок, швидко переодягаю і віддаю виховательці, змушуючи себе усміхнутись на прощання, а коли виходжу назад, перша думка,  що він уже поїхав.

Але ні. Слава стоїть там же.

Я зітхаю і просто йду повз, у бік метро, не дивлячись на нього.

— Я підвезу, — каже він уже серйозніше, наздоганяючи.

— Не треба.

— Тоді я поїду з тобою на метро.

Я мимоволі зупиняюся і дивлюся на нього.

— Ти серйозно? — кажу з іронією. — Ти, мабуть, у житті на метро не їздив.

Він не усміхається.

— Значить, саме час почати. Дзвінко… — каже вже м’якше. — Ну будь ласка, просто дозволь мені тебе підвезти.

Я стискаю пальці сильніше, ніж потрібно, і на секунду зупиняюся, відчуваючи, як час підтискає і як мені зараз не вистачає… простого — щоб хтось був поруч. Щоб можна було не тягнути все самій. Я не дивлюся на нього, але все ж кажу тихіше:

— Добре… але тільки якщо після цього ти одразу поїдеш. Без розмов.

Слава киває.

Я піднімаю на нього погляд і все всередині відгукується занадто знайомо. Ніби не пройшло цих років. Ніби достатньо одного його погляду — і я знову закохана в нього дівчинка… 

Ні.

Я різко відвертаюся і сідаю в машину.

В салоні тихо, він заводить авто, і ми рушаємо, а я дивлюся у вікно, але краєм ока все одно ловлю його рухи, профіль, руки на кермі. І від цього стає ще важче, бо десь глибоко всередині є відчуття, що я могла б зараз просто спертися на нього, дозволити собі хоч трохи слабкості.

Він питає куди їхати, я називаю адресу лікарні. 

— Що сталося?

Я мовчу секунду, дивлюся на нього, і в цей момент так легко було б сказати правду. Просто сказати. Просто зупинитися.

— Нічого такого, — відповідаю зрештою і відводжу очі.

Він не наполягає, щоб я відповідала детальніше, але я відчуваю, що він не вірить.

Я знову дивлюся на нього, вже відкрито, і серце зрадницьки стискається. Невже я досі його… Ні… Не може бути... Це зникло, я ж змогла це задушити... І саме тому я не можу дозволити собі навіть крок назустріч… Все те не має більше прокинутись… Одного разу вже було достатньо.

Машина зупиняється біля лікарні.

Я ще секунду сиджу, не рухаючись, ніби відтягую момент, а потім повертаюся до нього.

— Дякую, — кажу тихо. І  виходжу, не озираючись і не даючи йому сказати щось ще… Це буде наша остання зустріч… 

***

Всередині пахне ліками і чимось холодним, і це одразу б’є по нервах. Я знаходжу потрібне відділення, запитую про маму, і мене направляють до лікаря.

— У неї порушення ритму серця, аритмія, — пояснює той, дивлячись у папери. — Ми стабілізували стан, але це не вирішує проблему повністю. Є ризик серцевого нападу, — додає він. — Тому ми рекомендуємо оперативне втручання.

— Операцію? — питаю тихо. Все всередині стискається від цієї невтішної новини.

— Так. Це не екстрено прямо зараз, але затягувати не варто. Чим швидше — тим краще.

Я ковтаю, відчуваючи, як знову піднімається та сама тривога, тільки тепер ще сильніша.

— Скільки це… коштує? — питаю майже пошепки.

Він називає суму.

І в цей момент я розумію, що сама і без роботи, скоріш за все, не впораюся…

Ось і чергова глава!

 Якщо книга вам сподобалась, але ви ще не зареєстровані на букнет, це можна зробити за один клік і тоді ви зможете додати книгу до бібліотеки, щоб вона точно не загубилась! Реєстрація на букнет безпечна і безплатна) Дяка за ваші сердечка книзі і коментарі!