Квітка та Бджола

На околиці одного села, майже там, де починався густий ліс, стояв маленький огрядний будиночок. Навколо нього та аж до самого лісу був великий сад, у якому росли неймовірно красиві квіти та величезні дерева. У цьому будиночку жила добра бабуся Марта.

Бабуся Марта була великою любителькою природи та старанно доглядала за своїм садом. Вона годувала квіти спеціальними добривами, поливала їх чистою водою та розмовляла з кожною рослиною, як зі своїм другом. Також вона старанно доглядала за деревами, які росли у її саду, сподіваючись, що вони принесуть багато плодів.

Проте, незважаючи на всі старання бабусі Марти, квіти в її саду не приносили насіння, а дерева не давали жодних плодів. Вона не могла зрозуміти, що сталося із її рослинами. Через це бабуся Марта дуже сумувала.

В саду росла неймовірно красива квітка на ім’я Лілія. Вона мала добре серце та завжди допомагала іншим. Одного разу, під час сильного дощу, вона побачила Бджілку, крильця якої сильно промокли, через що вона не могла летіти до свого вулика. Лілія відчула, що повинна допомогти.

Вона відкрила свої пелюстки, щоб укрити Бджілку від дощу. "Дякую, Ліліє! Ти справжня подруга!" - сказала Бджілка, відчуваючи тепло і сухість під пелюстками квітки.

Зранку дощ припинився. Крильця Бджілки висохли, а сама вона гарно виспалася та відпочила на м’яких пелюстках квітки. Бджілка була готова повертатися до свого вулика, але Лілія її зупинила. “Зачекай! Візьми мій пилок і нектар і пригости ними свою рідню. А потім прилітайте у гості. Я та всі інші квіти у цьому саду, завжди будемо чекати на Вас!” - сказала вона Бджілці.

Весь вулик дуже зрадів поверненю своєї сестрички та смачним гостинцям. А коли всі дізналися про сад бабусі Марти, то знялися великим роєм і полетіли у гості.

Бджілки чемно знайомилися з усіма квітами та деревами у саду, а ті щедро пригощали їх своїм нектаром і пилком. І, о чудо! Незабаром на гілках дерев з’явилися гарні духмяня груші, яблуки та персики. А квіти нарешті почали давати насіння. Коли бабуся Марта це побачила, то аж танцювала від радості.

З того часу Лілія стала найкращою подругою для Бджілки та всіх її сестричок з вулику. Вони проводили разом багато часу, допомагаючи один одному та насолоджуючись дружбою та веселощами. А кожен раз, коли дощ починався, квіти в саду бабусі Марти відкривали свої пелюстки, щоб бджоли могли сховатися від нього.

Таким чином, дружба квітки Лілії і Бджілки стала прикладом для всіх і показала, що найважливіше - це допомагати один одному та бути разом у скрутні часи.