Всі зібралися біля річки, де, за словами Ігоря, починався слід. Там, у мокрому піску, вони знайшли ще одну скриньку. Усередині лежала свіжа чорна троянда і записка:
«Аврора повинна знати правду».
Аврора прочитала і відчула, як холод пробіг тілом.
— Це початок, а не кінець, — прошепотіла вона.
Дмитро стиснув її плече:
— Ми розкриємо цю таємницю. Разом.
І над річкою пролунало відлуння, схоже на сміх і плач
водночас.