Квітка для Аврори

Глава 5. Таємна кімната

За допомогою ключа вони відкрили стару шафу у підвалі. Усередині була скринька з листами.

— Це почерк твого батька, — здивувалася Олена.

Аврора тремтячими руками дістала пожовклі аркуші.

— Він писав про жінку на ім’я Аврора, але не мене. Іншу.

 

Дмитро схилився над листом:

— Можливо, мова про твою матір.

— А може, про когось, кого він кохав до шлюбу, — припустила Олеся.

 

У повітрі зависло мовчання, і лише чорна троянда у вазі виглядала, наче символ невідворотності.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше