Квітка для Аврори

Глава 2. Слід у темряві

Того ж вечора в будинку зібралися друзі: Дмитро Легерман, стриманий і практичний, та Олеся Доклач, енергійна й різка у висловах.

— Хтось грається з тобою, Авроро, — сказала Олеся. — Це або жарт, або погроза.

— Погрози не залишають у вазах, — заперечив Дмитро. — Це схоже на ритуал.

 

Олена Тимчасова, що мовчала, раптом промовила:

— Я бачила чоловіка біля паркану. Він дивився у вікно.

— І чому ти одразу не сказала? — роздратувалася Олеся.

— Не була певна.

 

Аврора відчула, як повітря в кімнаті загусло від недовіри.

— Якщо хтось хоче мене налякати, йому це вдалося, — прошепотіла вона.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше