part 16

Кілька днів по тому.

Усе йшло так добре, що здавалося, що це неправда, що такого не може бути. Але це справді моє життя, і переді мною стоїть той, хто дуже мені подобається.

Після того, як ми розпочали стосунки, моє життя змінилося. Я почала дізнаватися, як це — бути з людиною, яка до божевілля подобається, і навіть… розуміти Єву, як би це дико і дивно не звучало. Неначе невидима нитка тягне мене ближче до Адріана, і це так зводить з розуму.

Навіть зараз тягне, коли я бачу Адріана. Хлопець розгулював квартирою без футболки, тільки в самих спортивках, і мені складно це визнати, але мене це спокушає.

— Ти ще довго стоятимеш у дверях? Проходь, — хлопець підійшов ближче і подав мені руку, я одразу за неї взялася, і він мене повів до дивана, а сам пішов на кухню.

Я, наче вперше в його квартирі, почала розглядати все наново. Вчора я тут ночувала і тільки під ранок повернулася, бачила його напівроздягненого, але щоразу, коли я бачу його без верху, дуже сильно соромлюся.

— Тримай, — він просунув мені млинці. Завжди дивуватимуся його кулінарним здібностям, вони явно кращі за мої, і він це пояснив тим, що жив сам і готувати навчитися довелося.

— Як завжди вражаюче, — я йому підморгнула і підсунулася ближче. Хлопець одразу загорнув мене у свої обійми та ввімкнув фільм на телевізорі. Але довго ми не змогли дивитися фільм і насолоджуватися приємним смаком млинців, Адріан відійшов через телефонну розмову з батьком. Мої пальці намацали пульт, погляд кинувся, як Адріан пішов секретувати до кімнати, а я включила першу пісню на YouTube, яка попалася. Слова пісні одразу почали долинати до вух, і стало навіть приємно:

— Я глянув тобі в очі, силуети кажуть, що там спокій, та згадав усі наші ночі, силуети кажуть, що там спокій…

У пам'яті з'явився фрагмент, коли я вперше побачила Адріана Колісника в аудиторії. Посмішка з'явилася на обличчі. Це було перше вересня, перший навчальний день першого семестру, а вчора був останній день першого семестру, і розпочалися іспити. Цікаво, наскільки ми часто зможемо бачитись з Адріаном, хлопцем, який зміг, не усвідомлюючи того, підкорити моє серце?

Усе-таки іноді дурні речі можуть справді відіграти важливу роль у житті.

Коли хлопець вийшов, атмосфера від його кислого обличчя різко зіпсувалася. Щось точно сталося, але я не питатиму, можливо, а воно так і є, це не моя справа, він же сам скаже, якщо потрібно буде?

— Еміліє, — він підняв на мене розгублені очі і зробив крок ближче, а я, у свою чергу, відразу піднялася з дивана. — Може, в басейн? — Пропалив на одному диханні, а я помітно здивувалася. Такої пропозиції я точно не очікувала. Але потім одразу широко посміхнулася, і Адріан навіть повеселішав.

Всю дорогу я так і хотіла його спитати лише про одне, але він сховав язик за зубами і мовчав. Також і я не наважувалася нічого спитати, сказати. Тільки музика хоч якось розбавляла цю гнітючу атмосферу в повітрі.

— Десь тут же можна взяти купальник? — відразу запитала я, розглядаючи величезну будівлю і хмурячись. Не хотілося б плавати в одній спідній білизні, або я утримаюся від пропозиції і посиджу осторонь, дивлячись на Адріана.

— Навіть не знаю, думаю, що ні, — я остовпіла, дивлячись на хлопця, у якого очі то розширювалися, то звужувалися від усмішки, яку викликав мій розгублений погляд. Він же наді мною приколюється? І поки я думала, що робити, Адріан підійшов ближче і поцілував у верхівку, а потім взяв руку і потягнув за собою. — Не хвилюйся так, я теж із собою не взяв плавки, щоб тебе так не соромити, — намагався він так заспокоїти мене, але від цього ставало ще лячніше. Ніколи так раніше не залазила у воду. — Хіба не романтично? — запитав із підколкою, коли ми зайшли до будівлі, а я сильніше стиснула його руку.

— Що? — я витріщилася на нього. Він тільки загадково посміхнувся і підморгнув мені, відпустивши мою руку, пішов на касу.

А я так і стояла в роздумах, чи йти? Я буду вся червона, як тільки залишусь у ліфчику. Коли спала з Адріаном, завжди на мені була довга футболка, все дуже пристойно, а тут… чи варто думати, що він мене спеціально сюди притягнув?

— Ходімо, — хлопець опинився поряд зі мною і вже вкотре потягнув мене за руку за собою.

Біля басейну, як і слід було чекати, я стояла, навіть була не в змозі зробити крок і щось із себе зняти. Так, ми були самі, але чому я так соромлюся і поводжуся, як маленьке дівчисько? Адріан уже вкотре мене зазивав і погрожував тим, що зараз сам зніме з мене все. Вода так і манила, я хотіла… і все ж здалася, коли побачила, як хлопець виринає з води, мокре волосся спадає, він мотає головою, а вода від цього розлітається в різні боки, то спадає на плечі.

Одна рука потягла за один кінець кофтинки, помітила, як Адріан підплив до бортів басейну і зупинився, пильно стежачи за мною. Ось і друга рука ловить кінець, і вже губи хлопця розтяглися в кокетливій усмішці.

Дідько, я не можу це стримати. Вся покрилася червоною фарбою, коли кофтинка спала на підлогу. Руки самі почали прикривати верх, і я навіть відвернулася.

— Еміліє, чому прикриваєшся? Ти ж прекрасна, — він виділив «прекрасна» і сказав це набагато спокійніше, ніж інші слова. Після почутого руки спали, і я вже потяглася до штанів.

Коли виявилася повністю в білизні, не стала стояти і ховатися, а зістрибнула в басейн до нього. Він радісно посміхнувся і почав мене притягувати. Я відчула його голий торс, як м'язи напружилися, як тіло дихає, а кадик здіймається. Я притулила руки ближче до себе. Знову очі його дивляться на мене, руки притискають, серця б'ються в один ритм.

— Розслабся, — варто було йому прошепотіти, як мої руки накрили його шию, а губи потяглися до його губ. Ноги обвели його тіло, а його руки тримали мене за сідниці.

Рух за рухом — і ми поринули не лише у воду з головою, а й у море пристрасті.

Адріан пристрасно вп'явся у мої губи, а я сильніше притискалася до нього і намагалася, щоб руки не сковзнули з мокрого тіла хлопця під водою.