part 16

Декілька днів по тому

Все йшло так добре, що здавалося, що це неправда, що такого не може бути. Але, це справді моє життя. І переді мною стоїть той, хто дуже мені подобається.

Після того, як ми розпочали стосунки, моє життя змінилося. Я почала дізнаватися якого це бути з людиною, яка до божевілля подобається і навіть... розуміти Єву, як би це дико і дивно не звучало. Неначе невидима нитка тягне мене ближче до Адріяна і це так зводить з розуму.

Навіть зараз тягне, коли я бачу Адріяна. Хлопець розгулював квартирою без футболки, тільки в самих спортивках і мені складно це визнати, але мене це спокушає.

- Ти ще довго стоятимеш у дверях? Проходь,- хлопець підійшов ближче і подав мені руку, я відразу за неї взялася і він мене повів до дивана, а сам пішов на кухню.

Я, начебто вперше в його квартирі почала розглядати все наново. Вчора я тут ночувала і тільки під ранок повернулася і бачила його напівроздягненого, але щоразу, коли я бачу його без верху, дуже сильно соромлюся.

- Тримай,- він просунув мені млинці. Завжди дивуватимуся його кулінарним здібностям, вони явно кращі за мої і він це пояснив тим, що жив сам і готувати навчитися довелося.

- Як завжди вражаючі,- я йому підморгнула і підсунулася ближче. Хлопець одразу загорнув мене у свої обійми та ввімкнув фільм на телевізорі. Але довго ми не змогли дивитися фільм і насолоджуватися приємним смаком млинців, Адріян відійшов через телефонну розмову з батьком. Мої пальці намацали пульт, погляд кинувся, як Адріян пішов секретувати до кімнати, а я включила першу пісню на youtube, яка попалася. Слова від пісні одразу почали долинати до вух і стало навіть приємно:

- Я глянув тобі в очі, силуети кажуть, що там спокій, та згадав всі наші ночі, силуети кажуть, що там спокій,- у пам'яті з'явився фрагмент, коли я вперше побачила Адріяна Колісника в аудиторії. Посмішка з'явилася на обличчя. Це було перше вересня, перший навчальний день першого семестру, а вчора був останній день першого семестру та розпочалися іспити. Цікаво, наскільки ми часто зможемо бачитись з Адріяном, хлопцем, який зміг не усвідомлюючи того підкорити моє серце?

Все-таки іноді дурні речі можуть справді відіграти важливу роль у житті.

Коли хлопець вийшов, атмосфера від його кислого обличчя різко зіпсувалася. Щось точно сталося, але, я не питатиму, можливо, а воно так і є, це не моя справа, він же сам скаже, якщо потрібно буде?

- Емілія,- він підняв на мене розгублені очі і зробив крок ближче, а я в свою чергу відразу піднялася з дивана,- може в басейн?- пропалив на одному дихані, а я помітно здивувалася. Такої пропозиції я точно не очікувала. Але потім одразу широко посміхнулася, а Адріян навіть повеселішав.

Всю дорогу я так і хотіла його спитати лише про одне, але він сховав язик за зубами і мовчав і також я не наважувалася нічого спитати, сказати, тільки музика хоч якось розбавляла цю гнітючу атмосферу в повітрі.

- Десь тут же можна взяти купальник?- відразу запитала розглядаючи величезну будівлю хмурячись. Не хотілося б плавати в одній спідній білизні або я утримаюся від пропозиції і посиджу осторонь дивлячись на Адріяна.

- Навіть не знаю, думаю, що ні,- я остовпіла дивлячись на хлопця, у якого очі то розширювалися, то звузилися від усмішки, яку викликала я своїм розгубленим поглядом. Він же наді мною приколюється? І поки я думала, що робити, Адріян підійшов ближче і поцілував у верхівку, а потім взяв руку і потягнув за собою.- Не хвилюйся так, я теж з собою не взяв плавки, щоб тебе так не соромити,- намагався так заспокоїти мене, але від цього ставало більше лякаюче. Ніколи так раніше не залазила у воду.- Хіба не романтично?- запитав із підколкою, коли ми зайшли до будівлі, а я сильніше стиснула його руку.

- Що?- я вилупила на нього очі. Він тільки загадково посміхнувся і підморгнув мені, відпустивши мою руку, пішов на касу.

А я так і стояла в роздумах чи йти? Я буду вся червона, як тільки залишусь у ліфчику. Коли спала з Адріяном, завжди на мені була довга футболка, все дуже пристойно, а тут... чи варто думати, що він мене спеціально сюди притягнув?

- Ходімо,- хлопець опинився поряд зі мною і вже вкотре потягнув мене за руку за собою.

Біля басейну, як і слід було чекати, я стояла, навіть була не в змозі зробити крок і щось з себе зняти. Так, ми були самі, але чому я так соромлюся і поводжуся, як маленьке дівчисько? Адріян уже вкотре мене зазивав і погрожував тим, що зараз сам зніме з мене все. Вода так і манила, я хотіла... і все ж здалася, коли побачила, як хлопець виринає з води, мокре волосся спадає, він мотає головою, а вода від цього розлітається в різні боки, то спадає на плечі.

Одна рука потягла за один кінець кофтинки, помітила, як Адріян підплив до бортів басейну і зупинився пильно стежачи за мною, ось і друга рука ловить кінець і вже губи хлопця розтяглися в кокетливій усмішці.

Дідько, я не можу це стримати. Вся покрилася червоною фарбою, коли кофтинка спала на підлогу. Руки самі почали прикривати верх і я навіть відвернулася.

- Еміліє, чому прикриваєшся? Ти ж прекрасна,- він відокремив «прекрасна» і сказав його набагато спокійніше ніж інші слова. Після почутого руки спали і я вже потяглася до штанів.

Коли виявилася повністю в білизні, не стала стояти і ховатися, а зістрибнула в басейн до нього. Він радісно посміхнувся і почав мене притягувати, я відчула його голий торс, як м'язи напружилися, як тіло дихає, а кадик здіймається. Я притулила руки ближче до себе. Знову очі його дивляться на мене, руки притискають, серця б'ються в один ритм.

- Розслабся,- варто було йому прошепотіти, як мої руки накрили його шию, а губи потяглися до його губ. Ноги обвели його тіло, а його руки тримали мене за сідниці.

Рух за рухом і ми поринули не лише у воду з головою, а й у море пристрасті.

Адріян пристрасно вп'явся до моїх губ, а я сильніше притискалася до нього і намагалася, щоб руки не сковзнули з мокрого тіла хлопця під водою.