50

Після ранкового відпочинку на березі всі поступово оговталися. Хтось просто сидів на каменях, відновлюючи сили, хтось тихо обмінювався спогадами про нічну битву. Сонце вже високо піднімалося над островом, розсіюючи залишки туману.

— Добре, що всі живі, — повторила Домініка, спостерігаючи за кожним. — Тепер нам потрібно скласти план.

Ліміон розгорнув карту острова й міста. Його пальці ковзали по маршрутах, які вони пройшли вночі.

— Ворог знає наші дії, але ми знаємо тепер більше про його тактику, — промовив він. — Ми можемо передбачити, куди він може наступити далі.

Ія присіла поруч із Максиміліаном і Еммільтієм, розглядаючи карту міста.

— Нам потрібні інформація з різних джерел, — сказала вона. — І ті, хто залишився на острові, і ті, хто був у місті, можуть допомогти.

Елла кивнула:
— Я можу вести спостереження за водою і берегом. Якщо ворог спробує підійти сюди, ми відразу помітимо.

Вікторія та Дерольдій обмінялися поглядами:
— Патрулюватимемо ліс і узбережжя. Зараз важливо, щоб усі були в безпеці, поки ми готуємо план.

Карлія та Тетяна підійшли до Ії:
— Ми можемо розробити маршрут для прихованого пересування по місту, — запропонувала Карлія. — Щоб ворог не мав жодного шансу застати нас зненацька.

Максиміліан склав руки на карті:
— Добре, — сказав він. — Тепер ми маємо три зони: острів, місто і можливі приховані маршрути ворога. Кожен знає свої завдання.

Домініка простягнула руку до Ії:
— Пам’ятай, що ми діяли добре як команда вночі, і зараз це наша головна сила. Спільно ми зможемо протистояти будь-якій загрозі.

Сонце гріло обличчя, і тепер у всіх настрій був спокійніший, але рішучий. Вони знали: ніч принесла випробування, а день принесе нові можливості.

— Тож, — промовив Ліміон, піднімаючи руку, — спочатку відпочинок, а потім — план дій. І цього разу ми будемо готові до всього.

Всі кивнули, відчуваючи, що після довгої ночі саме зараз починається справжній день: день нових рішень, нових дій і нових випробувань.