Домініка вийшла на вулицю, раптом до неї телепортувалася одна жінка, вона виглядає стривоженою.
- Доброго дня, пані Домініко.
- Добрий день, пані Єлизавето.
- На місто напали дайємірри. Усі містяни сидять вдома.
Домініка подумала, де зараз Ія, вона хвилюється за свою ученицю.
" Шкода, що я не навчила Ію телепортуватися, була б у мене, поки не звідси не полетіли дайємірри", - подумала відьма.
Твоя учениця зараз знаходиться у її коханого, там вона у безпеці, - сказала Єлизавета.
Жінка уміє читати думки і знає про те, що відбувається із людиною, навіть якщо вона не поруч. А ще вона володіє телепортацією, як інші відьми.
- Тоді я за неї спокійна, але якщо щось зміниться, повідом мене, будь ласка.
- Добре, я це зроблю. Можна у тебе поселитися? Ми разом встановимо на острів захист.
- Залишайся, коли небезпека мине, тоді й повернешся у місто.
Жінки негайно встановили захист, Домініка показала подрузі, де та буде жити, це кімната для гостей.
Єлизавета допомагала подрузі працювати у теплиці.
Ія приготувала разом із батьками Грегорі та з ним самим обід, вони поїли і спустилися у підвал. Раптом вони відчули, як щось ударилося об стіну будинку. Усі злякалися, Ія схопилася за коханого. Вони почули, ніби хтось сів на дах.
Раптом у підвалі з'явилися Домініка та ще одна незнайомка, вони всіх телепортували на острів, пояснили, що на ньому стоїть захист і тут безпечно. Як приклад, до острова підлетів дайємірр, але його наче відкинуло і він загинув. Всі полегшено видихнули, адже тут вони дійсно у безпеці й не потрібно боятися і жити в підвалі.
- Швидше б приїхали мисливці й половили дайєміррів, - сказала Ія.
Дівчина попросила забрати Тетяну, за кілька хвилин вона теж була на острові, дівчата були раді зустрітися і що кожна тепер у безпеці. Виявилося, що Еммільтій разом із сім'єю поїхав до тітоньки у столицю й зараз знаходиться там.
Тітка і дядько Грегорі телепортувалися у інше місто, а також Карлія це зробила. Тепер усі чекають, коли знищать цих тварин і можна буде знову безпечно жити у місті.