6

Зранку Ія спустилася із третього на перший поверх, тут є усі, крім Максиміліана. 

- А де наш таємничий дракон? - запитала Ія.

- Він ще не спускався сюди, - відповіла Дженна. 

Вся група чекає на Максиміліана, але він все не спускався, хоча вони домовилися зустрітися о десятій годині ранку, а уже одинадцять тридцять. 

- Так, я зараз приведу сюди нашого соліста, - Дженна різко повернулася до сходинок і швидко побігла ними на другий поверх.

Продюсерка забарабанила у двері кімнати номер двісті два, але дракон так і не вийшов. Дженна не знала, що робити, але раптом двері відчинилися і з номера вийшов Максиміліан, він одягнений у білий халат. 

- Ти чому ще не готовий? Ми уже пів години на тебе чекаємо.

Дженна говорила спокійно, але її погляд змусив дракона зробити крок назад, у кімнату. Всім відомо, що краще відьм та відьмаків не злити, бо можуть бути непереливки. 

- Я зараз... десять хвилин і я буду.

Максиміліан швидко зачинив двері. 

Продюсерка спустилася на перший поверх. Через десять хвилин Максиміліан спустився теж, він одягнений у сіру футболку, чорну кофту і чорні джинси, на його обличчі маска птаха, а на його голові каптур. 

- Ходімо уже, я арендувала павільйон для репетицій. 

Дженна повела музичну групу на вулицю, тут тепло, але не жарко, є легенький вітерець. 

Місто більше, ніж те, в якому народилася і прожила Ія, дівчина за двадцять один рік життя не виїзжала за межі рідного міста. Дівчині кинулося в очі скупчення людей, їх більше, ніж Мертісті.

Ія зачаровано роздивлялася все навколо, будинки тут напівкруглі, а не прямокутні, менше дерев, багато різних закладів і магазинів. Тут усього більше, навіть будинки вищі.

- Іє, ходімо, будеш потім роздивлятися місто, - голос Дженни повернув дівчину до реальності.

- Вона ж ніколи не була за межами Мертіса, - у голосі колишнього Ія почула насмішку.

- Максиміліане, не потрібно через це сміятися з дівчини, вона ще молода і побуває в інших містах і селах нашого королівства. А, може, за його межами теж, - сказав Грегорі, по його голосу було зрозуміло, що він сердиться. 

Грегорі не може терпіти, коли над кимось глузують через те, що хтось належить до іншої раси. Він взагалі ненавидить дискримінацію.

- А чому ти захищаєш її, вона тобі сподобалася? - іронічно запитав Максиміліан. 

- Ти ж знаєш, що я терпіти не можу дискримінацію.

- Так, все, припиніть негайно, ходімо на репетицію, краще на ній зосередитися! - владно сказала Дженна і всі до павільйону пішли мовчки.

Репетиція минула вдало і без пригод, тільки інколи заходили зіваки,тому про те, що у групі Співучі птахи з'явилася нова учасниця дізналися швидко, до вечора про це говорило усе місто. А увечері за замовленням Дженни одна компанія розмістила афіші, де підтверджувалася ця новина.