Ія прокинулася зранку від того, що спрацював будильник. Дівчина не любить такі моменти, адже дуже любить поспати. Коли їй не потрібно нікуди поспішати, вона може проспати пів дня.
Дівчина узяла сумку з їжею, зменшила її , потім поклала у кишеню брюків. Ія уміє зменшувати і збільшувати речі за допомогою заклять. Лоссей для зменшення речей, а максимер для збільшення. Здавалося, що дівчина подорожує тільки із маленькою чорною сумочкою, там лежать гроші, їх собі начарувати дівчина не може, відьми може і можуть, а може, ні, цього Ія напевне не знає.
Є люди, які не володіють навіть найпростішою магією, Ії підкоряються тільки елементарні закляття. Щоб бути відьмою чи відьмаком, треба мати багато магії. Ельфи, дракони та інші раси можуть підкорити складні закляття, але і серед них трапляються ті, хто не має надзвичайних здібносте, такі трапляються рідко.
Хто її батьки Ія не знає, її залишили у притулку для сиріт, поклали у спеціальне віконце анонімно, тільки на руці дівчини був браслет з написом " Ія", так її й назвали.
Батьки Тетяни загинули у бою з лісовими чудовиськами, вони прийшли неочікувано. Батьки дівчини самі були з притулку, тому після їхньої загибелі у неї нікого не залишилося. Ія й досі пам'ятає, як у притулок привели десятирічну заплакану Тетянку, їй стало шкода дівчинку, Ії самій тоді було десять років. Ія почала розповідати правила життя у притулку, як не наштовхнутися на неприємності. Минуло одинадцять років, а дівчата досі дружать. Тетяна перша стала першою і єдиною людиною у життя Ії, до кого та прив'язалася. Тетяна людина, як Ія.
Ія вийшла із леммійтерна, пішла на перон вокзалу, там уже є Дженна, Вікторія, Карлія, Дерольдій і Грегорі.
- Усім привіт. А де той дракон?
- Він сказав, що прийде через пів години й кудись пішов, - відповіла Карлія.
Грегорі підійшов до Ії й простягнув їй букет квітів фіолетового кольору, ці квіти виглядають так, наче тюльпани схрещені із піонами, називаються мерчійї. Ці квіти не в'януть навіть зірваними і не у воді, коштують від ста п'ятдесяти до двохсот хромійтів.
- Іє, вітаю вас у нашій групі.
Грегорі широко посміхнувся, а дівчина це зробила у відповідь.
Раптом дівчина згадала, що Максиміліан приносив їй квіти майже щодня, поки вони зустрічалися, різні квіти і поширені, й рідкісні.
Хлопець і дівчина зустрічалися три місяці, до того моменту, поки не дізнався, що вона звичайна людина. Максиміліан не запитував у неї, якої вона раси, а вона й не говорила.
Через пів години прийшов Максиміліан, якраз перед тоді, коли оголосили про прибуття потяга. Дженна купила квитки завчасно. Дівчата опинилися в одному купе, а хлопці в іншому.
Під час подорожі Ія старалася без необхідності не виходити із купе, Максиміліан теж, вони не бажали випадково зустрітися.
До міста Лейвійт їхали два дні, після прибуття всі заселялися у готель. Дженна сказала, щоб сьогодні усі добре відпочили, бо завтра перша репетиція. Ія зітхнула тяжко і зайшла у свій номер.