Частина 6

          Довго сильною була

          Та не знала лиш вона

          Що є у нього дитина...

          Довго плакала, ридала

          У дипресію упала.

          Катерини світ зломався,

          Той хлопець, що у кохані клявся

          З іншою давно вже зустрічався.

          Коли уже була межа життя

          Вона почула те звучання...

          Хто вони? Дівчина тоді не знала

          Лише сльози під них проливала.

          День за днем все стало краще!

          Та верталося те зло,

          Що називала вона "любов".

          Пісня за піснею в неї все йшло.

          Серце уже не боліло.

          З тих пір слово "коханння" 

          Вона бачить лише на екранах.

          Катерина пам'ятає ті слова

          " Можу я почути, як відкриваєшся сама собі?

          Не страждай на самоті,

          Поділись німим плачем"

         Що для неї потрібно ще?

         Улюблена група, розумні слова

         Відкрилась для себе справді вона.

         Її тепер не зламати -

         Прямує вперед!

         Тож ти не зупиняйся!

         Прямуй, як вона!

         З навушників лине мелодія одна.

         Хоч добре Катя розуміє пісні

         Та стаже без зупину:

         "STRAY KIDS лиш одні!

         Інших не треба!

         Вони врятували мене

         Інших я й знати не хочу...

         У них немає таких пісень!"

         Так група корейська її врятувала

         І цю історію вона мені розказала.

         Життя її справжня забота,

         А в особистому - суцільна скорбота.