Історія розпочалася у неї давно.
Студенткою вона ще була,
Коли ситуація з нею сталась така.
Точно уже я не пам'ятаю,
Але вам розповідаю.
Після тієї ситуації з Дмитром
Катерина дуже страждала,
Адже раніше вона ще так не кохала...
І після трьох місяців страждання,
Дівчина не шукала кохання...
Лише... друга...
Чоловіче плече,
Щоб хоча б раз у місяць
Вийти кави попити
І про щось поговорити.
Знайшла десь на сайті його...
Ні страшного, ні гарного...
Хлопець як хлопець,
Що тут казати?
Почали вони у чаті спілкуватись.
День і ніч говорили...
Не помітили, як полюбили...
Думки їй у голову били,
Невже справді щаслива?
Нагадаю я вам,
Що не бачилися в житті ні разу.
Ох зараза!
День за днем пролітали...
Місяць так вони спілкувались.
Катерині терпець увірвався
І запропонувала побачитись.
Він не прийшов...
Ще й не зізнався.
Вона сиділа й чекала,
Сторожового пса нагадувала.
Холодно було тоді ще дуже...
Але думала, що нічого поганого немає.
Вже десь квітень розпочався...
Як зустріч нова назначилась.
Він запізнився,
Але прийшов...
Ото шок!
Нічого їй не казав,
Лише свою групу вихваляв.
Вам цікаво, що за група?
Розкажу по порядку,
Поки не зробила із цього повного беспорядку...
Катя вигляд робила,
Що цікавиться цим...
Їй так сумно було,
Що нічого толком не запитала...
Лише ще більше закохалась...
Голова йде обертом від кохання-зітхання!
Здався він їй Аполоном,
Осліпив очі та завів у тінь.
Щоб не вмішалися друзі.
Розпитував та клався в коханні...
Вірити я не стану!
Катерину так засліпило,
Що по-справжньому вона його полюбила.