Розмова з Тарасом не тривала довго, але її вистачило, щоб похитнути той крихкий спокій, який Христина так старанно будувала останні місяці, переконуючи себе, що минуле залишилося позаду і більше не наздожене її там, де вона почала нове життя.
Вона ще довго сиділа на кухні, тримаючи телефон у руці, і не могла змусити себе навіть поворухнутися, ніби боялася, що будь-який рух зробить почуте реальнішим, ніж воно вже було.
Данило шукає її.
Ця думка повільно, але невідворотно розросталася в голові, витісняючи всі інші, змушуючи повертатися до кожної дрібниці, до кожного спогаду, який раніше не викликав жодних підозр, але тепер набував тривожного відтінку.
Його погляди, його наполегливість, його дивна прив’язаність, яку вона колись сприймала як щось незручне, але не небезпечне — усе це тепер складалося в іншу картину, більш темну і значно реальнішу, ніж їй хотілося б.
Христина підвелася і підійшла до вікна, обіймаючи себе руками, ніби намагаючись втримати внутрішній холод, який раптово охопив її, хоча в будинку було тепло і затишно.
Вона намагалася заспокоїти себе, переконати, що Тарас міг перебільшити, що Данило просто розгублений, що це не означає нічого серйозного, але ці думки звучали надто слабко поруч із іншим відчуттям — глибоким, інтуїтивним страхом, який не потребував доказів.
Це було відчуття небезпеки, яке не кричить, а тихо, наполегливо нагадує про себе, не даючи розслабитися навіть на секунду.
Вона озирнулася по кімнаті, яка вже почала здаватися їй своєю, і раптом відчула, що цей спокій може бути лише тимчасовою ілюзією, тонкою оболонкою, яка може розсипатися в будь-який момент.
— Це просто збіг… — тихо сказала вона, але сама не повірила своїм словам.
Бо всередині вже було інше розуміння.
Якщо він дійшов до родичів, значить, він не зупиниться.
Христина повільно сіла, відчуваючи, як серце б’ється швидше, ніж потрібно, як дихання стає поверхневим, і раптом усвідомила, що цей страх — не вигадка і не перебільшення.
Вона не могла повірити, що все настільки серйозно.
Але водночас фізично відчула, наскільки він великий.
#4669 в Любовні романи
кохання і пристрасть, кохання і дружба любовний трикутник, неправильне_кохання
Відредаговано: 01.05.2026