Квітень: поезія весни

ОБІЙМИ

Вдивляюся вдалечінь,
Постійно благаю небо:
«Любов у мені лиши,
Не хочу черствіти, не треба!».

Всіх поєднало горе,
Від цього стали близькими,
Багато ніхто не говорить,
А просто беремось в обійми.

В обіймах кохані й друзі,
Знайомі та незнайомі
Всім роздають без ілюзій
Тепло сердець підсвідомо.

То скрута єднає громади,
Всіх нас в обіймах тримає,
Світло перемагає,
Бо морок не має влади.

11.12.2023

Подобається

#833 в Різне
#96 в Поезія

Відредаговано: 16.04.2026