Як би хотілося в безлюддя з тобою,
Щоби сховатися від реальності,
Днями й ночами, влітку й зимою,
Вдвох рятуватися від усіх складнощів.
І щоби їжу давали за часом,
На прогулянки водили кроком,
І щоб тривало самітництво разом
Не місяці - а життя, цілі роки.
І щоб зарубки, рахуючи, ставили
І говорили, читали не кваплячись,
Тільки б у спокої нас залишили,
Аби новин поганих не бачили.
17.10.2023
Відредаговано: 16.04.2026