Квітень: поезія весни

ПОДОРОЖ УДВОХ

Немає потреби бажати іншого,
Щоб удвох шукати та знаходити більшого,
На краю неба нескінченно бездонного
Відлітаємо у світи, що щастям створені.

Ми хвилями океану величного
Пливемо до архіпелагу нового магічного,
Удвох не страшні перелами одвічні ті,
Щасливі йдемо до великої до мети.

Робити помилки не заборонено,
Бо невідомим всяк простір заповнено,
Ніяк неможливо, так-так, неможливо
Розпарувати те, що сплелося у диво.

У походи йдемо, у простори непізнані,
А на початку були такими ми різними.

24.09.2023

Подобається

#835 в Різне
#97 в Поезія

Відредаговано: 16.04.2026