Я сумую, дуже сумую,
Коли довго не бачу тебе,
Що навколо - не помічаю,
Десь гребе щось, а в мене - шкребе.
Гублюся під цим гіпнозом,
В голові - навала з розмов,
I чекаю, коли повернешся,
Щоби квіти квітнули знов.
Я сумую, ну дуже сумую,
Дивлюсь на екран смартфону,
Всім здається, що я гальмую,
А мене розривають дракони.
I коли розтануть тороси,
Що припливти тобі не дають,
У душі прекрасні троянди
Вмить розпустяться й зацвітуть.
23.09.2023
Відредаговано: 16.04.2026