Квітень: поезія весни

ЧУДОВИЙ ВЕЧІР

Я покличу тебе,
Як завжди, відгукнешся ти не одразу,
Скільки різного було,
Емоції важко вдягти,
Та думки про минуле
Так хвилюють, кружать раз за разом,
Спокій їм навіть з часом -
То важко, так важко знайти.

Я тобі подзвоню -
Відгукнутись одразу не схочеш,
Всі образи, що були, не хочеш
Мені пробачать.
Знявши слухавку, радісно вмить затріпочеш,
Бо є спогади добрі, про них ти не зможеш мовчать.

Я у роздумах ходжу,
Намотуючи кілометри,
Помічаю проблеми, що змінюють все навкруги,
Перепони відкинув давно та здолав сентименти,
В голові розриваю умовностей цих ланцюги.

Я покличу тебе,
Ти погодишся раптом на зустріч,
Ми підемо блукати -
Це побачення сил додає,
І повернеться перший, той самий наш пам'ятний вечір,
Що, як бачиш, забути про себе ніяк не дає.

10.09.2023




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше