Квітень: поезія весни

УЯВЛЯЮ

Прокидаєшся – уявляю –
Ти, можливо, і не спала,
Твоя посмішка так милує,
Вся із ніжності і тепла.

Новий день вже стукає в двері,
Із будильником він увійшов.
То як ти починаєш свій ранок,
І як він тебе зразу знайшов?
Як тебе він одразу знайшов?

Всі думки твої уявляю,
Що складаються із турбот,
І я, звісно, вірю і знаю,
Для кого стільки маєш щедрот.

Уявляю я сіру масу
Заклопотаних чимось людей,
І тебе в метро уявляю,
Там, в кутку, біля самих дверей.

Всі розмови твої уявляю,
Чай – сховався він в дивний шар,
І цей твій, бо за ним так сумую,
Напрочуд невловимий шарм.

11.01.2022

Подобається

#511 в Різне
#50 в Поезія

Відредаговано: 11.04.2026