Коли здається, що втрапив у казку,
Радій, якщо маєш хоч бубликів в’язку.
(народна творчість)
Коротше – попав, як кажуть в народі.
І не в грошовий потік, і не в мішень. А в паралельний, так би мовити, Світ.
А як потрапив, то так, приказка. Приказка, яку можна скоротити, або й взагалі викинути геть, як чи не всі ми скорочуємо описи природи у книжковій класиці.
Ну вперед, тримайтеся міцніше!
Раптом.
Все стається раптом – від батьківства й до інспектора ДАІ.
Спочатку було слово…
Та слово було не вельми пристойним.
Затим світло.
…Неймовірно велике, але нежарке сонце, величезний місяць, ой-ще один менший. Фіолетове небо, якась дивна рослинність, і запах, наче лабораторний, пилоподібний, гострий та синтетичний…
«Ні це не те»,
І не встигла майнути думка, як все знову змінилось.
…Яскраво помаранчева височінь без світила, бо й саме небо горіло та периливалося язиками вогненних ниток і сполохів. Свинцево-сині хмари здавалося готуються стрибнути.
Мимоволі затулився рукою, і стало ще страшніше – рука була пронизана огнем та полум’ям, а грубезні пальці закінчувалися чорними-пречорними пазурами.
«Ні. Тільки не це», - і помахом сташної руки, спробував відігнати геть увесь цей жах.
Небо листнулося, і сторінка реальності перегорнулася.
…вода і вода. Дивні сторіння. Руки синьо-зелені із перетинками.
На себе не дивився. «-Ні, не те».
Листаємо далі.
Нарешті, щось ніби наближене до звичного голубого неба, золотого сонця і зеленої травички.
Підвівся. Вдихнув свіжого повітря.
«Що це було?» – майнула думка.
Не НЛО. Ні.
У голові все змішалося. Пригадалось якесь ДТП, пішоход втік, залишивши свої речі. Здається підняв трикутний, а може і круглий, а може і не камінець.
Гм. Та ні. Це ж воно затягло у портал, який відкрився просто під ногами, чи може то в нього вбіг, коли тікав від собак, а може і злих бджілок, а може…
Хоча ні, то так воно закинуло, коли прочитав текст, що написався на стіні, руці і на збіглому молоці.
Відтак чаклун, маг чи просто демон затяг у свою реальність. Чому? Бо тому, що закінченням на «У».
Бо мусів. А но нє.
Бо без ж мене ніяк.
І хоча ніби не маю магічної сили, або вона не розвинута – то не головне.
Головне, що я особливий.
Реально Обраний - виключно власною фантазією і нестримною жагою смачної халяви.
Глянув на себе – лава огу - не голий. От би дзеркало.
Бац, і зколихнулося повітря, утворивши досить таке непогане люстро.
Несподівано. Дякую-передякую.
Кинув look. А непогано.
Правда якийсь мілкуватий. І рижий і конопатий, і стари …
Фу. Заплюшив очі.
«Крібле-крабле-бумс.»
Знов глипнув.
Вже краще. Але трохи перебір.
Чистий троль. М’язи як канати. Височенний. Одягнутий у шкіряні обладунки із блискучими мідними заклепками та в шлемі як у Олеся Македонського. За плечима стирчить величезне варварське руків’я із чималим смарагдом.
Ого-го. Але якось некомфортно.
«Далі?»
Та далі. Далі.
Заплющив очі.
«Ахалам-вахалам»
І як?
А нічо так.
Світловолосий сіверянин. Сіро-голубі очі. Рогатий шлем. Не вистачає лише чухонских дів у кокошниках. Гірше тільки «Back to the USSR»…( річ ясна, що не Біттлс малося на увазі).
Стоп токінг ітс абовт…Because,
То явно забагато – бо з такою мармизою запити будуть точно не менші, ніж на якогось варварського божка до рівня якого потрібно пролити моря крові та депопсувати безліч ангельських дів, дияволиць, ельфійок чи просто Марійок.
Ні – не те.
Далі? Далі!
«Абракадабра»
І хай буде те, що буде. Лише не екстрім типу гобліна, орка, русала та іншого з феірі фолку не згоден. І не старезний маг у клоунських лахах.
Дивитися не буду. Принципово.
Відчуваю що досить.
Легкий поштовх.
«Вдалося?»
Відчуваю що так, але от що?
Відкриваю очі.
Блакитно – жовта симфонія неба над осіннім степом.
І тиша.
«клік-клік».
Наче із гілок найближчого дерева побігло донизу меню.
Базові функції – 0%.
Світобудова.
Всього – 3.
Магічна.
Технологічна.
Синтетична.
Вибір часу.
Всього – 3.
Минуле.
Теперішнє.
Майбутнє.
Вибір рівня.
Всього – 7.
Рівневий стутус. Основні риси.
Новачок. Спостерігач.
Статус вуаєрист. Прокачка не потрібна. Рівень всіх відчуттів максимальний.
Змін не вносить. Ніхто не завдасть шкоди. Безсмертний.
Новачок. Учасник.
Статус бога. Прокачка не потрібна. Рівень всіх здібностей максимальний.
Збір магічних предметів, виготовлення артефактів та магічних формул, рун
та іншого фуфла не потрібно.
Випадковість позитивних чудес визначається за бажанням.
Логіка не шкодить сюжету. Майже безсмертний.
Досвідчений.
Місце в ієрархії визначається зібраними плюшками.
Здібності до 80% від максимуму.
Просунутий.
Керівник групи, категорії чи гільдії.
Здібності до 40% від максимуму.
Розвинутий.
Чільний фахівець групи, категорії чи гільдії.
Здібності до 20% від максимуму.
Системний.
Інтегрований у якусь групу, категорію чи гільдію.
Здібності до 10% від максимуму.
Безсистемний.
Здібностей мало. Потрібно виживати. Єдиний плюс – статус невловимого.
#5263 в Фентезі
#3808 в Різне
#977 в Гумор
фентезі і пригоди, гумор_потраплянець_в магічні світи, прогресор
Відредаговано: 18.04.2024