Закривши вхідні двері й повернувши замок, я завалився на диван і включив телевізор. Через 10 хвилин я заснув. Прокинувся я ввечері, Макс все ще прийшов. Я вимкнув телевізор і пішов з'ясовувати, що відбувається. Я одяг капці й вийшов на сходинкову клітку. Дивно, але я нікого там не бачив. Пусто було як на нижніх, так і на верхніх поверхах. Тут я згадав що Макс, заходив у сусідню квартиру, спустившись на свою сходинкову клітку я став рядом з тими дверима.Не вагаючись, я відкрив його. Прикривши ніс футболкою, я зайшов у квартиру. Обійшовши всю квартиру та не знайшовши в ній нікого я збирався вже уходити, але наткнувся на амулет Макса.
«Дивно, він ніколи його не знімав. Більш того, він навіть спить з ним. Чому він залишив його тут?» - Подумав я.
- Гаразд, можливо, він повернеться ввечері. - Сказав вголос я, думаючи, що він почує.
Я повернувся додому і вирішив:
«Оскільки Макс пішов, ніхто не завадить мені приготувати вечерю. А можливо, навіть сніданок!» - Сказав собі я, одягаючи фартух.
Я настільки захопився приготуванням їжі, що не помітив, як настала ніч, але Макс все ще пішов. Я знизав плечима (Макс любить тусуватися до ранку в барі), повечеряв і пішов в душ. З цим переїздом я так втомився, що відразу після того, як прийняв душ, впав на ліжко і відразу ж заснув. Так пройшло три дні, він не відповідав на дзвінки, і я вже почав хвилюватися. На наступний день я вирішив піти в поліцейську дільницю. В поліції мені дали листок з ручкою, і я написав заяву. Вони сказали, що якщо вони знайдуть його, то негайно повідомлять мене. Минула неділя, з того часу, як мені ніхто не подзвонив, я збирався знову звернутися в поліцію, але у двері постукали. Я підійшов до дверей і подивився через дверний глазок.