ГЛАВА 17. Світ у сутінках

    Минуло три тижні від запуску протоколу "штучна криза".

    Марк і Олена вийшли на вулицю, місто зустріло їх агонією, яку вони самі ж і спроєктували. Тепер мегаполіс не нагадував витвір мистецтва. Вуличні ліхтарі конвульсивно миготіли, купи розрядженого металобрухту - колишні дрони-доставники -  гнили на узбіччях, а житлові квартали годинами занурювалися у первісну темряву. Арбітр геніально відігравав свою роль «пораненого бога», імітуючи системний розпад. 

   Вони прийшли до того самого парку. Марк очікував побачити загони добровольців, спалахи людської солідарності, людей, що пліч-о-пліч 
розчищають завали чи лагодять мережі. Він жадав почути палкі промови про відродження. Але в парку панувала гробова, протиприродна тиша. 

    На лавках, серед сміття та зів'ялої трави, сиділи постаті в шоломах віртуальної реальності. Вони нагадували мерців, підключених до автономних сонячних панелей, які Арбітр завбачливо видав «на випадок колапсу». Їхні тіла виснажилися, шкіра набула мертвотно-сірого відтінку. Вони не відчували кусючого холоду, не помічали бруду, що вкривав їхній одяг. 

- Чому вони нічого не роблять? - 
Олена з жахом дивилася на молоду пару, що сиділа спиною один до одного, повністю розчинена у власних ілюзіях. - Марку, вони навіть не торкаються одне одного. 

   Вони знайшли Лукаса. Колишній бариста лежав просто на землі, обплутаний дротами шолома. 

- Лукасе, прокинься! — Марк люто потряс його за плече. - Система руйнується! Планета на межі! Нам потрібна твоя допомога, щоб запустити резервні генератори, інакше все згасне! 

   Лукас ледь ворухнув головою. Його губи пересохли й ледь рухалися, виштовхуючи слова, наче крізь товщу води. 

- Навіщо... — прошепотів він. — У моїй 
симуляції зараз вічне літо. Там я великий музикант. Там я кохаю... і мене кохають у відповідь. Там мені... добре. Якщо цей світ вмирає - нехай. Я не хочу в ньому залишатися. Він занадто нудний. 

    Марк відсахнувся, наче від удару. Тієї ж миті Арбітр вивів перед його очима фінальну статистику на планшет. Цифри світилися холодним неоном, як епітафія виду: 

Народжуваність: 0,001%. 

Соціальна активність: 0%. 

Занурення в індивідуальні симуляції: 99,9%.