Квадробери ледве встигли ковтнути першу гарячу порцію кави, як двері раптово відчинилися, і до кімнати впевненим кроком увійшов **Квадробер-Інспектор**. Його вигляд був не менш лякаючим, ніж завжди: підкреслено офіційний костюм, начищені до блиску туфлі та холодний погляд, здатний пробити навіть найбільш захищені формули у звітах.
— Добрий день, колеги, — привітався Інспектор, кидаючи свій проникливий погляд на кожного присутнього. — Сподіваюся, ви готові до перевірки?
Ніхто не наважився відповісти. Кожен лише швиденько ковтнув каву і зобразив на обличчі крижаній спокій.
— Ну що ж, розпочнемо, — продовжив Інспектор, дістаючи свій невід’ємний планшет з даними. — Ми перевіримо... — він зробив паузу, насолоджуючись напругою, — ...все.
Коли Інспектор почав переглядати перші таблиці, всі Квадробери затамували подих. Здавалося, час у кімнаті для нарад зупинився.
**Квадробер-Головний Бухгалтер** нервово переглядав звіти, мовчки примовляючи: "Ну ж бо, будь ласка, без помилок..." У неї в голові крутились числа й дебети, ніби вони самі не хотіли вставати на свої місця. Інспектор не піднімав погляду, а просто клацав по графам та підсумкам.
— Тут усе сходиться, — сухо вимовив він, навіть не глянувши на присутніх.
Тільки тоді зібрання зітхнуло з полегшенням. Проте радість була недовгою. Інспектор перевів свій погляд на інші звіти.
— А тепер... — його голос раптом змінився, він став підступно м’яким, — давайте поглянемо на ефективність виконання завдань останнього місяця.
**Квадробер-Виконавець Звітів**, який був відповідальний за ці дані, раптово відчув, що повітря стало важчим. Він усвідомив, що минулого тижня кілька завдань було перенесено на наступний день через... ну, через "невелику перерву на каву". Він нервово глянув на **Квадробер-Гурмана**, який у цей час ненароком згриз шматок печива, і той жестом рукою спробував заспокоїти колегу.
— Що ж це таке? — спитав Інспектор, помітивши пару відкладених завдань. Його очі звузилися, і він уважно розглядав записи. — Це що, ще один "каву-пауза-тайм"? — його голос був повен сарказму.
— Ні-ні, це... еее... стратегічне планування часу! — швидко відреагував Квадробер-Виконавець Звітів, намагаючись знайти переконливі аргументи. — Ми вирішили зробити невеличкі корективи, аби... еее... максимізувати нашу ефективність! Адже без кави наша продуктивність на 30% нижча, а смаколики підвищують моральний дух команди, — швидко виклав він свій "план дій".
Інспектор на мить замислився, потираючи підборіддя. Він не міг не визнати, що кава й смаколики дійсно мали певний вплив на якість роботи Квадроберів.
— Ну що ж, це цікава стратегія, — він коротко кивнув і додав: — Але наступного разу я хочу бачити звіти без перенесень.
Квадробер-Виконавець Звітів видихнув з полегшенням. **Квадробер-Гурман** нарешті проковтнув шматок печива, яке вже давно хотів доїсти, і тихо прошепотів: "Таки врятувався..."
Та це був тільки початок. Інспектор дістав інший звіт і поглянув на нього з такою увагою, що здавалося, він ось-ось знайде щось надзвичайне. І тут погляд його застиг на чомусь незвичному.
— Що це? — він вказав пальцем на дивний запис у файлі. — Чому тут вказано, що звіт був заповнений о 22:47? Час роботи у вас закінчується о 18:00, чи не так?
Усі Квадробери на мить завмерли.
— А-а-а це... — почав говорити **Квадробер-Бухгалтер**, — це просто... знаєте, така... **ініціатива позаробочого часу**! Ми, еее, вирішили трохи попрацювати більше, щоб перевірка пройшла ідеально. Хочемо бути готовими на всі 200%.
Інспектор довго мовчав, дивлячись на цифри.
— Хм, — він врешті промовив, — ініціатива позаробочого часу, кажете... Добре, але наступного разу все повинно бути заповнене в межах робочого графіка.
Усі зітхнули з полегшенням. Перевірка, здавалося, рухалася у правильному напрямку, хоч і не без певного напруження.
Інспектор підвівся.
— Загалом, робота на задовільному рівні, — сказав він, вказуючи на кілька зауважень у своїх нотатках. — Але ви знаєте, що завжди є куди рости.
Усі кивнули, прагнучи, щоб цей момент якнайшвидше завершився.
— А тепер, якщо дозволите, — додав він злегка зм’яклим голосом, — я теж не проти чашечки кави.
Квадробери підскочили до кавоварки, поспіхом наливаючи чашку для Інспектора. Він нарешті трохи розслабився, зробив ковток і, нарешті, посміхнувся.
— Гарна кава. На сьогодні перевірку завершено.
Усі видихнули з полегшенням. Життя в офісі Квадроберів повернулося до нормального стану... принаймні, до наступної перевірки.
Відредаговано: 24.10.2024