85. Пурпурні, аквамаринові мої

«Пурпурні, аквамаринові мої, нарешті! Те, чого ми всі з нетерпінням чекали весь цей час, що здався вічністю, відбулося! Все, індигові, вирішилося і вирішилося благополучно. Тепер можемо зітхнути, або видихнути, лазурові, з полегшенням! Радж Кумпур нарешті освідчився, і незрівнянна Ембер Стар відповіла згодою, хочеться додати: знову, кармінові, але ми не додамо.

Зараз, коли я вам це говорю, бірюзові, цієї хвилини юристи молодих обговорюють пункти шлюбного контракту і узгоджують більш ніж щільний розклад наших зірок з датою весілля. Так романтично та хвилююче!

Ну а тепер, гранатові, від романтичного та земного, перемістимося до прозаїчного та небесного.

Похорони намісника Субудая стали справжнім та заслуженим, нехай і посмертним вшануванням героя. Віддати останню данину пам'яті і поваги, перламутрові, прийшли майже всі хани, звичайно ж на чолі з нашим, не побоюся цього слова, визволителем, з нашим рятівником, та благословить його небесний роздавач благ Кюк-Тенгрі, ханом Джучи.

Як ми знаємо, оливкові, хан Джучи особисто очолив рейд до палацу Субудая, щоб врятувати намісника від розлючених білорясих. І, як ми знаємо, аквамаринові, на жаль, запізнився.

Крім хана Джучи, якого вже називають «рятівником нації», амарантові, проводити велику людину у останній шлях прийшов і його брат – хан Угедей. Він подвійно тужить, адже під час заворушень загинула і молода наречена Угедея – донька Субудая, незрівнянна, сапфірові, Юлдуз.

У промові над тілом загиблого друга та вчителя, Джучи пообіцяв особисто відшукати і покарати кожного причетного до смерті намісника! Хан, маджентові, також натякнув, що деякі з винних вдало маскуються, ховаючи зрадницькі обличчя під маскою удаваної скорботи. І йому вже відомі певні імена, які незабаром стануть відомі і нам, антрацитові. А хто невідомий – відшукають.

Чекаємо, шафранові, чекаємо з нетерпінням! Як і майбутніх виборів кагана!»

Сьогодні золотий трон не був порожнім, на ньому стояла урна, теж золота з важкою кришкою на шарнірі. Як і трон, Єсугей привіз її з якогось походу. Хто знає для чого вона служила колишнім господарям, тут вона використовувалася для вибору кагана.

З боків трону стояли два претенденти, два брати: Джучи та Угедей.

Джучи з самовдоволеною усмішкою, зверху поглядав на ханів, які стовпилися внизу. На обличчі Угедея усмішка була відсутня і на ханів він хоч і дивився зверху-вниз, виглядав швидше прохачем, ніж одним із кандидатів на найбільший трон заселеного космосу.

Кількість виборців, хай і не дуже помітно, але порідшала. Не всі з тих, хто прилетів на курултай, дожили до виборів.

На все воля Кюк-Тенгрі.

До того ж багато хто з тих, хто вижив, тримав у голові слова Джучи на похоронах Субудая про зрадників у їхньому середовищі. І головне – про те, що він цих зрадників шукатиме і (без сумніву) знайде.

У руках хани стискали невеликі папірці, на яких слід було написати ім'я. Точніше, воно вже було написано – з вибором слід було визначитися заздалегідь.

І вони визначились.

– Намісник Номгона хан Ілаху з роду Тсогбагтар! – урочисто сповістив хан Белгутей, який на виборах виконував роль розпорядника – обов'язок намісника Онона та покійного Субудая.

Ілаху поспішно збіг сходами, навіть надто поспішно, як для такої урочистої події, відкинув кришку, перед тим, як опустити всередину папірець, ніби випадково розгорнув його, причому в бік Джучи, щоб той побачив написане.

Віддавши свій голос, приєднався до решти ханів.

– Намісник Давуна, хан Ідухадай!

Курултай розпочався!

Коли останній лист опустився в урну, Белгутей підняв її, переніс до низького столика з двома блюдами, теж золотими і теж трофеями покійного Єсугея. Відкинув кришку, запустив руку, витягнув перший листок.

– Джучи! – промовив урочисто, піднявши папірець так, щоб присутні могли впевнитись у вірності оголошеного напису.

Опустив на один із підносів.

Витяг другий.

– Джучи!

Третій.

– Джучи!

Щоразу Джучи кивав, стаючи все веселішим, Угедей не змінювався в обличчі, мабуть, звикнувшись зі своєю долею.

– Джучи! – останній папірець ліг поверх побратимів, вінчаючи купу на одному з підносів. Другий залишився порожнім. Жоден з ханів не проголосував за Угедея.

Далі слід було порахувати голоси за одного і другого, а потім оголосити результат. Але який тут рахунок?

– За результатами курултаю, оголошую переможцем та наступним каганом – Джучи, сина Хасара!

Белгутей ще говорив, а Джучи вже сів на золотий трон і навіть відкинувся, маючи намір розташуватися зручніше.