Сотник Уламбаяр дивився на купу кавоварок, звалену в бенкетному залі. Деякі з вирваними проводами та відрізаними трубками подачі води та молока.
Спочатку він зносив їх до себе в кімнату, деякі, що особливо сподобалися, навіть виставляв на стіл. Коли від купи апаратів не лишилося місця, перетягнув сюди.
Навіщо вони йому?
Він навіть кави не любить.
Шурхіт за спиною відволік Уламбаяра. Хто це там? Хтось із побратимів тягнеться до зали, сподіваючись «наздогнатися»?
Сотник обернувся.
На порозі стояв Джучи. Три дивини впадали в очі: перша – хан був голий, тобто зовсім, друга – його ноги були в крові.
– Знайди, вай, посла Співдружності і буди всіх. Смерть їм усім! Смерть!
– Кому всім?
– Швидко!
Уламбаяр побіг, швидко, тим більше, що третьою дивиною був ручний бластер, яким розмахував Джучи.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
