69. Начальник поліції Нугай Сансар втомився

Начальник поліції Нугай Сансар втомився.

Дуже.

Майже смертельно.

Втомився від безчинств понаїхавших ханів та їхньої свити.

Втомився від вимог постійних звітів: наміснику, безпечникам, міністру та міністерству, Тенгрі знає ще кому!

Втомився від регулярних інцидентів, у яких білорясі виявлялися жертвами.

Втомився від імамістів-радикалів, які могли й хотіли зробити жертвами інших.

Втомився від тупості підлеглих та начальства.

Зрештою від проклятого курулатаю!

Скоріше б він почався і пройшов…

– Ну? – майор Інал – один із підлеглих стояв перед ним. Слава Кюк-Тенгрі, цей був ще з більш-менш кмітливих.

– Масштабна операція, було задіяно понад сто агентів.

– І? – ще Нугай втомився від клятого та загадкового власника костюма-хамелеона. Якщо з іншими «втомами» він мало що міг зробити, то тут була надія... судячи з фізіономії майора, марна.

– Скрився.

Ось за що Нугай любив майора, та це за прямоту, інший би почав викручуватися, намагатися виправдатися, мовляв, зробили все можливе, але незважаючи на... брак людей... обладнання... складні обставини, розповідати операцію в деталях, незмінно прикрашаючи власну участь, аби лише наприкінці перейти до невтішних підсумків. Інал же каже просто: скрився, повне визнання провини. Все вірно, бо винен!

Нугай мовчав, тим самим сигналізуючи підлеглому, що чекає на подробиці.

– Цього разу вирішили по-старому, без чаклунських стежачих пристроїв, проте, судячи з усього, ми маємо справу з досвідченим, е-е, агентом.

– Агентом кого? – запитав Нугай, хоча питання можна було віднести до риторичних, хоча б тому, що він задавав його на кожній доповіді Інала, і поки жодного разу не отримав відповіді. Лише припущення, але припускати він і сам може.

Якщо це імамісти таємно постачають своїх фанатиків, або зі Співдружності каламутять воду, справу з чистою совістю і на законній підставі можна сплавити безпечникам. А там нехай уже у шановного Оготора Баттсенга голова болить.

Згадалася клішована до неможливості сцена з серіалів, коли стикаються інтереси двох служб.: «Це наша юрисдикція, і ми забираємо справу!», «Ні, це наша справа, і ми не віддамо!». Насправді служби, відділи і просто рядові співробітники сплять і бачать на кого б зіпхнути пару-другу справ, і звичайно ніхто добровільно не пропонує «колегам» зробити це, тобто взвалити на себе новий тягар та відповідальність. Хіба якщо діло дріб'язкове, але обіцяє чималий прибуток у вигляді премії, очок перед начальством, слави або підвищення.

– Друга ставка була на те, щоб, так би мовити, «засвітити» нашого агента серед імамістів. Була надія, що «хамелеон» забажає особисто допитати його. У тіло агента було введено передавальний пристрій. Сподівалися, що під час допиту «хамелеон» міг сказати, чи згадати щось. Будь-які дані навіть акцент могли б допомогти в ідентифікації його особистості.

– Як розумію, на вашу приманку, «хамелеон» також не клюнув? – «звідки цей сленг: приманка, клюнув. Я ж не рибалка, навіть не знаю з якого боку за вудку братися».

– Агент поки що на волі і, наскільки можемо судити, не обмежений у пересуваннях.

Ось як – хоч комусь пощастило.

– Виводитимете його?

Інал похитав лисою головою. Ось що дратувало Нугая у підлеглому, то це – зачіска. Ну хто зараз, у наш час зачісує волосся на лисину! Та ще й напомажує.

– Не має сенсу, поза завданням агент не представляє цінності, а так… може ще щось повідомить.

Нугай кивнув.

– Як знаєте.

І ще одне не припиняло мучити. Хто б міг подумати, що думки, сумніви можуть завдавати стільки незручностей.

Курултай! Точніше – особа майбутнього кагана.

Якщо їм стане Угедей, чи не пригадає старший хасарид нещасному начальнику поліції, як він переслідував близьких до хана імамістів, водночас майже нічого не роблячи для порятунку рядових віруючих від безчинств гнівного натовпу?

У разі обрання хана Джучи все може статися з точністю до навпаки. У провину Нугаю закинуть недостатню завзятість у переслідуванні імамістів і надмірну увагу до якихось погромів.

Голова могла піти кругом і йшла.

Поява «хамелеона», погроми та інше, Нугай розумів – все це відбувається через близькість курултаю. Пройдуть вибори, і ситуація вирулить сама собою, у той чи інший бік.

Поки ще не пізно зайняти бік переможця?

Нугай розумів, він не настільки близький до ханів і обізнаний, щоб не помилитися з вибором. А, прогадавши, можна позбутися не лише посади, а й голови… яка саме йшла кругом.