64. Відвідайте морські курорти Елізії!

«Відвідайте морські курорти Елізії! Співаючі водоспади, персональні острови та підводні готелі чекають на вас!»

У відповідь на пошукові запити Валидимира в мережі навіть вулична реклама підлаштовувалась під нього.

«Особисто для вас – знижка на двомісні номери!»

Персональну рекламу бачив тільки він, але це не завадило Валидимиру густо почервоніти і пройти через синешкіру елізіанку у бікіні, яка призовне усміхалася йому.

Рука в кишені вкотре намацала перлину, покатавши її між пальцями.

Його перепустка, квиток на краще життя!

«Також у нас спеціальні пропозиції для наречених».

Залишилося тільки дізнатися про думку другої половинки. Чи бажає та стати нареченою. Залишити і ніколи більше не бачити батька, близьких, забути мрію зайняти місце великої ханші.

Ну таке.

Люди навколо кудись бігли, кричачи та жестикулюючи.

Синьошкіра елізіанка запропонувала зарезервувати квитки в обидва кінці на найближчу дату.

Мимо пролетіла жінка, тягнучи за собою дитину. Малюк оглядався і упирався.

М'язистий елізіанець змовницьки підморгнув Валидимиру і запропонував засіб, збільшуючий потенцію на тридцять два з половиною відсотки, гарантований результат.

Товстун у вовняному костюмі-трійці, пропихкав повз, обдавши Валидимира хмарою терпкого чоловічого поту навпіл з нудотно-солодким, квітковим парфумом.

Відразу кілька елізіанок запропонували йому та його молодій дружині розслаблюючий масаж. Втягнуло ж його переглядати тури для наречених.

Компанія тінейджерів у строкатому одязі ледь не збила Валидимира з ніг.

Сині руки зіткалися з яскравої світлової плями і потяглися до неї, явно щось знову пропонуючи.

«От би зараз опинитися на Елізії!»

Руки зникли, а пляма залишилася, на два зрости Валидимира, вона переливалася прямо перед ним. Пляма напрочуд нагадувала сутність, яку він бачив у Павутині, тільки була набагато менше.

Прийшли крики:

– Сутності!

– Рятуйся, хто може!

«Сутність? Тут? У центрі Онона?» – здивовано подумав Володимир.

Мозок, живучі власним життям, відразу знайшов і підсунув інформацію, що останнім часом зафіксовано кілька появ сутностей на поверхні планет.

«Сутності! Тут! У центрі Онона!» – промайнула панічна думка.

Ноги, живучі власним життям, уже робили крок. Валидимир зрозумів, що зараз просто зробить крок у неї, ну або яскравий згусток налетить на нього.

Ні, тільки не тепер, адже все так добре почало складатися!

На Елізію майже зібрався.

Наступної миті, Валидимира огорнув світловий кокон.

***

Коли світло пішло, Валидимир побачив, що стоїть на березі моря. Західне сонце підсвічувало воду помаранчевим кольором, з тихим шелестом на піщаний берег наповзали ліниві хвилі, легкий вечірній бриз охолоджував шкіру.

«Онон! Я ж був на Ононі! Вулиця, кричущі люди, де, куди поділося все це?

У полі видимості розташувався невеликий облагороджений пляж, з пальмами в діжках, альтанками, відпочиваючих майже не було, і синьошкірий персонал не поспішаючи складав шезлонги.

«Сутність! Я зробив крок у неї!»

Рука в кишені стискала щось кругле. Пауперлина! Охоплений страхом, Володимир стиснув її.

Він витяг руку, насилу розліпив побілілі пальці.

Перлина каталася на долоні, проте вона вже не переливалася всіма кольорами веселки. З усіх відтінків залишився один, повністю захопивши перламутрове нутро. Зараз вона була пунцова-червона, немов почервоніла від сорому.