54. Стіл переговорів.

Стіл переговорів.

Чому стіл? З розвитком міжзоряних комунікацій він давно перетворився на екран, який однаково може перебувати на столі, висіти на стіні, або зіткатися голограмою в повітрі.

Але ось – стіл.

Сідаємо за стіл.

За столом…

Встали, з-за столу...

Повернулися за стіл.

Зараз, з усіх переговорників, у буквальному значенні слова – за столом, сидів тільки Аристарх Нестеров – заступник міністра закордонних справ Об'єднаної Співдружності Вільних Планет. Перед ним, на екрані, який стояв на цьому самому столі, у кружечках з бірюзовими рамками (Аристарх любив прикрасити робочий побут) рухалися (і говорили) інші учасники переговорного процесу: від Співдружності – ще Дмитро Ушицький (якийсь чин у Міністерстві Правди), а від Аксума – Фуад Кадір, який займав аналогічну Нестерової посаду у імамістів і полковник Хабібі, цілком можливо колега Ушицького.

Нестеров закінчував читати вербальну ноту, голографічний текст виводився перед камерою, тож співрозмовникам здавалося, ніби він дивиться їм у вічі.

«… а також висловити крайній ступінь занепокоєння… неможливістю здійснення вантажопасажирського сполучення між системами, що входять до складу Об'єднаної Співдружності Вільних Планет, Датомир і Урдур… керуючись статтями 3.2.1 та 824.5.8 міжпланетного Кодексу… з метою зміцнення добросусідських стосунків… надати всебічне співробітництво… санкції… керуючись статтями… користуючись нагодою, запевнити Аксум у своїй найвищій повазі».

Рухом пальця Нестеров відправив ноту на пошту посольства імамістів. Змінений на зелений колір документа просигналізував про успішну доставку.

Деякий час Фуад Кадір зберігав мовчання – затримка сигналу між Співдружністю та Аксумом становила близько сорока секунд.

– … від імені Аксума смію запевнити вас, пане заступнику міністра, а також уряд Співдружності про повну непричетність офіційних осіб, установ та організацій Аксума до вищезазначеного інциденту, а також запевнити в нашій щирій дружбі та всебічній підтримці з метою вирішення проблеми.

Письмовий текст офіційної відповіді, записаний зі слів заступника міністра Кадіра, виник перед Нестеровим, як і належить, засвідчений цифровими печатками.

Отже, вони обмінялися офіційними заявами, тепер настав час, якщо так можна висловитися, непротокольного спілкування, хоча все сказане, природно, фіксувалося і, якщо не обговорювалося інше, приймалося як офіційна заява уряду.

– Наші джерела на Аксумі повідомляють, у вас мають місце схожі проблеми, а саме: неможливість вести вантажопасажирські перевезення між планетами Гадир та Ракка, а також Датуїн і Юлан, – закинув Нестеров першу кулю.

Через сорок секунд надійшла відповідь.

– Цілком правильно. Що ви цим хочете сказати?

Що я хочу сказати! Я хочу сказати, що саме ви – білорясі влаштували все це!

– Ці випадки, які ви не заперечуєте, наводять на деякі роздуми.

За сорок секунд.

– Поясніть вашу позицію.

Іноді затримка дратувала, інколи ж, навпаки, давала час зібратися з думками.

– Чи не є ці події наслідком деяких дій з боку Аксума?

Перед Нестеровим висів секундомір, збільшення часу, означало, що співрозмовник обмірковує відповідь, але це ж, в свою чергу, говорило за то, що русло переговорів вийшло із заготовленого шаблону, що вже добре. Втім, затримка діяла з обох боків, і на тому кінці також мали секундомір і вміли робити висновки.

– Керівництво Аксума також стурбоване інцидентами, які мають місце, як і ви.

Рівно сорок дві секунди.

А на запитання не відповів.

– Можливо, у цьому задіяні деякі сили про можливості яких керівництво Аксума недостатньо обізнане.

Ось так! Одночасно і «підколов» і кинув рятівне коло.

Відповідь надійшла рівно через сорок секунд, з боку полковника Хабібі.

– Ми все знаємо, що діється у нас!

Через п'ять секунд його наздогнала відповідь заступника посла:

– Керівництво Аксума, стурбоване вищезгаданим інцидентом, навіть створило спеціальну групу, запевняю вас, ми провели найретельніше розслідування. Попередні висновки такі, що має місце раніше невідома і, відповідно, невивчена аномалія природної властивості. Однак та сама група розробила і запропонувала експериментальну модель зорельоту. Пробні випробування показали позитивні результати, корабель зміг подолати аномалію та досягти точки призначення.

Наступний, цілком логічний крок з боку Нестерова та з будь-якого боку – попросити поділитися технологіями. Звичайно, не безкоштовно. Далі піде торг. Заступник міністра не любив логічних кроків, особливо таких, до яких його майже підштовхували.

Поки він збирався з думками, надійшло наступне повідомлення від імамістів:

– Керуючись принципом добросусідських відносин, а також для зміцнення взаємовигідної співпраці між нашими державами, ми можемо надати можливість використати експериментальний зореліт для польоту між тимчасово заблокованими системами Датомир та Урдур.

Отак – йому, їм не залишили вибору. У добросусідські відносини вірилося важко. Отже, якась своя мета. Але яка? Здерти з них більше за експериментальний зореліт?

Нестеров почекав продовження, але ні, Кадір закінчив.

В особистому чаті, Ушицький написав йому: «Погоджуємося». Ну, хоч не він один ухвалив рішення.

– Дякуємо за співпрацю, від імені уряду Об'єднаної Співдружності Вільних Планет, даємо згоду на надання у користування зорельоту. Висловлюємо також зацікавленість у подальшому зміцненні добросусідських відносин.

Через сорок дві секунди надійшла відповідь:

– Сподіваюся, ви розумієте, зореліт експериментальний, сто відсоткову гарантію дати не можемо. Сьогодні ж будуть віддані розпорядження, корабель із нашим екіпажем та фахівцями вилетить у систему Датомир. Розраховуємо на повне сприяння під час його пересування системами Співдружності.

Навести до них своїх спеціалістів? Як мета – так собі. Можна було зробити простіше, скажімо, у вигляді туристів. Отже – їм потрібен саме цей зореліт, саме у цій закритій системі. Але навіщо? Для дослідів? Своїх аналогічних систем у імамістів дві, експериментуй «не хочу».