45. Хане Угедей, я щодня молюся Прихованому

– Хане Угедей, я щодня молюся Прихованому, щоб він наставив на розум інших ханів і дарував вам більш ніж заслужене місце кагана, – шейх Убар – високий, сухий старий зігнувся в поклоні, так низько, що на секунду Угедей подумав, що той зламається. Кінчик довгої сивої бороди майже дістав землі. Коли старий випростався, обличчя того було червоне від приливу крові.

«Хоч би не помер, – пройшла млява думка, – а то Аміра всю лисину проїсть».

– Шейх Убар, – Угедей і не думав кланятися, – моя дружина сказала, ви шукали зустрічі зі мною.

– О-о, – старий розвів худі руки, – Прихований, Прихований наставляє, веде мене, а також усіх смертних одними йому відомими стежками.

– У вас п'ять хвилин! – не став делікатничати Угедей. Поступки дружині повинні мати свої межі, тільки бурмотіння бородатих дідуганів йому зараз бракує.

На голоекрані, ліворуч від хана, з’явилося зображення піщаного годинника із  цифрами над ним – якраз для таких випадків. У більшості, хан приймав дуже потрібних людей, і у нагадуванні про час не було потреби.

Шейх покосився на цифри, які зменшувалися, огладив бороду.

– Думаю, для вас, Угедей-ага не секрет, багато ханів-виборців сповідують нашу релігію. Деякі таємно, деякі, як ваш шановний майбутній тесть – Субудай – явно.

«А тон у старого змінився, навіть голос, зі співучо-тягучого став якимсь різким, чи діловим».

Угедей кивнув. Багато, ой багато хто відійшов від віри предків, і не хану засуджувати їх… це турбота кагана.

– На деяких із наших братів по вірі, ми, завдяки Прихованому, маємо посильний вплив... у деяких питаннях.

– Під деякими питаннями ви маєте на увазі їхні голоси на курултаї, – не став ходити навколо Угедей.

– Так, – не став крутитися і красномовити шейх.

– І про скільки голосів йдеться? – Угедей з напругою чекав на відповідь.

– Думаю... – шейх узяв паузу, Угедей ні на секунду не повірив, що старий рахує, все вже давно зважено і пораховано, – з деякою часткою впевненості, завдяки Прихованому, можу говорити про... дев'ять. Так, про дев'ятьох ханах.

Угедей прикинув, з тими, хто вже підтримує, у нього буде майже половина. Якщо так, якщо кількість прихильників білорясих, така, як каже цей старий, виходить… щойно йому піднесли найвпливовіше місце в населеному космосі, якщо не на блюдечку, то принаймні золотий трон став набагато ближче, ніж до цієї розмови, та що там він став майже реальним.

– Дуже цікаво, – Угедей відчув нагальну потребу відкашлятися. – Яка?.. – хотів запитати: «ваша ціна», але передумав. – Наскільки розумію, від мене буде потрібно щось натомість.

Шейх знову вклонився, знову ледь не діставши підлоги бородою.

– Ми, люди, яких я представляю, бажаємо лише щоб місце кагану зайняв гідний серед гідних, тобто – ви, шановний Угедей-ага. Просто пам'ятайте – ми ваші найвідданіші союзники і завжди готові надати допомогу, на відміну від проклятих невірних із проклятої Прихованим та всім цивілізованим світом Співдружності.

Братець Джучи зіграв йому на руку, майже оголосивши, що, ледве стане каганом, затіє великий похід. Говорячи точніше – завойовницьку війну. Кандидатів не так багато: імамісти та Об’єднана Співдружність Вільних Планет. Проте Джучи, наскільки знав Угедей, поки що не визначився із напрямком походу. Імамісти вирішили не пускати справу на волю вітряного братика, а одразу поставити на нього, на Угедея. З їхнього боку мудро, для Угедея більш ніж вдало.

– Як бачите, я вклався у відведений час, – сказав шейх і вказав на годинник, про який Угедей зовсім забув.