3

Дівчата провели вже другий день у столиці Англії. Вони встигли подивитися  відому вежу з годинником Біг Бен та річку Темзу. Також відвідали славетний лондонський Тауер.

На вежі сиділи чорні ворони. А всередині вони захоплювалися прикрасами королівської корони, які використовували для британської коронації, у тому числі Кохінур, синій сапфір Стюарт і Куллінан. Брошки, сережки, підвіски, тіари - від цієї пишноти розбігалися очі. Вони трохи витратили менше грошей на поїздки Лондоном, бо взяли напрокат велосипеди. Усього кілька фунтів на день. Ось і зараз вони їхали на  велосипедах по англійських вулицях. Валерії сподобалося кататися Лондоном, це було весело і приємно. Спершу вона боялася, але потім головне було не забути, що тут правостороння система руху.

- Давай поїдемо до Букінгемського палацу через Гайд парк. Це буде неймовірно, - вигукнула Катя.

Валерія погодилися.

- А коли ти йому скажеш, що ти тут? Довго ще чекати? Для чого ми сюди приїхали? Хоча місто мені сподобалося. Гарна подорож, - запитала Катя.

- Якось не зручно. Дай мені ще трохи часу, - пробурмотіла Валерія.

Поки вони їхали до палацу, дівчата милувалися Мармуровою аркою, садами Кенсінгтонськими, озерами, природою.

- Давай, їдь швидше, - промовила  Катя.

- Куди ти поспішаєш? – запитала здивована Валерія.

- Сьогодні неділя. Об 11-00 буде зміна варти біля Букінгемського палацу. Це дуже гарне видовище. І абсолютно безкоштовно! – відповіла Катя.

Вони поїхали трохи швидше.

Яке було здивування Едварда, коли він, сидячі в Гайд парку, побачив Валерію разом з незнайомою дівчиною, які швидко проїхали мимо та навіть не помітили його.

Дівчата встигли та із зацікавленість спостерігали за охоронцями у червоних мундирах та чорних високих шапках. Хтось подзвонив Валерії на мобільний.

- Ти де? –запитав у дівчини Едвард.

- Я … - лише промовила Валерія.

Але на неї так сердито подивилася Катя, що вона знайшла в собі сміливості та відповіла:

- Я у Лондоні. Дивлюсь на палац.

- Обернись, - тільки й сказав Едвард.

Валерія обернулася, а там стояв Едвард.

- Катя. Подруга, - тільки й вимовила Катя.

Валерія кивнула до неї та сказала: «А це Едвард!»

- Дівчата, як вам місто? – запитав чоловік.

- Гарне, але трохи спекотно у вас в червні. Ми купаємось у Дніпрі літом, - відповіла Катя.

Він подивися на Валерію та кивнула, що згодна.

- Пропоную подивитись на мою країну під іншим кутом. Запрошую вас обох до Західного Сассексу до будинку готелю біля басейну. За мій рахунок, звісно, - запропонував Едвард.

Дівчата погодились. Самотній кам'яний будинок був дуже красивим у старовинному англійському стилі. Біля будинку ходили павичі. У будинку крім них нікого не було, швидше за все, Едвард заплатив, щоб було тихо. Валерія неймовірно провела час, вони купалися в басейні, їли шашлики. Чоловік хизувався і стріляв по тарілочкам, навіть дівчата спробували. Грали в карти біля великого каміну у великій залі. У Каті був окремий номер, а в них з Едварадом була спільна кімната з жовтими стінами, неймовірними  картинами в золотих рамках, і навіть була ванна на хитромудрих ніжках. Також вони відвідали палац Арундел. Їх довіз Едвард на своєму автомобілі - швидкісному сірому ягуарі з відкритим верхом. Вони були у захваті від перегляду імпозантного Баронського залу та бібліотеки, яка була прикрашена полотнами Гейнсборо, Хольбейна та Ван Дейка. А потім їх маленька відпустка закінчилася і вони поїхали додому.

Пройшов ще деякий час. Валерія знову розробляла дизайн, тільки зараз квартири у сучасному стилі. Катя на неї пильно дивилася, а потім запитала:

- Ну що там у вас? Пише?

- Пише. Питає, як я, та де мені хотілося відпочити. Я відповіла, що в Італії. Подивитися на місто, жовті лимони, поїсти піцу і попити італійську каву і поласувати їх морозивом. А він сказав, що обов'язково разом покупаємось, і все, - відповіла Валерія.

- І… - сказала Катя

- Все. Переписуємось, а далі нічого. З його боку ніяких кроків. Але пише. Я нічого не розумію. Нам так було добре удвох, - задумливо промовила Валерія.

- Я ось знайшла знову у жовтій пресі. Вечірка з відкриття нового готелю, а тут знов ця модель, - повідомила Катя.

- Ну це кінець… - сумно сказала Вікторія.

Катя відчула, що це вона сказала подрузі не дуже щось гарне, тому вирішила усе виправити:

- Та дивись там ще купа гостей. І він якийсь сумний. Ну активна панянка. Тобі теж його розбурхати треба. Ох вже ці флегматичні англійці. Ось що я вигадала…

Несподівано вона замовкла і побігла кудись. Потім Валерія бачила, як вона потайки балакає з секретаркою. Через день к ним заглянула секретарка та радісно повідомила, що в них буде корпоратив на воді. Будуть плавати на човнах по Дніпру та буде невеликий пікнік. Бути повинні усі, бо це з’єднує колектив. Валерія вимушена була піти. Усі гарно проводили час. Випадково Василь оказався в одному човні разом з Валерією. Катя чомусь зраділа та вигукнула:

- Василь, в тебе гарні руки, давай я тебе та Валерію зніму для відео. Покажемо, які в нас гарні співробітники.

Та почала знімати на мобільний. Василю подобалась увага дівчат, тому він не був проти.