Частина 2: Золота клітка та підступний план

У цей же час на іншому кінці міста, у закритому заміському маєтку Орлових, панувала зовсім інша атмосфера. За довгим дубовим столом сиділи дві жінки: Олена Вікторівна, мачуха Кості, та Христина, його офіційна дружина.

Костянтину виповнилося двадцять вісім. За заповітом його рідної матері, якщо протягом наступного року в нього не народиться спадкоємець, контрольний пакет акцій "Orlov Group" автоматично перейде до його зведеного брата — рідного сина Олени Вікторівни.

— Ти розумієш, що ми втрачаємо все? — Олена Вікторівна з силою поставила порцелянову чашку на стіл. — Мій син має очолити компанію! Але твій чоловік, цей праведник Костя, ніяк не віддасть свої акції.

Христина, розглядаючи свій ідеальний манікюр, лише пирхнула:
— Олено Вікторівно, ви ж знаєте, я не збираюся псувати фігуру й народжувати від Кості. Наш шлюб і так тріщить по швах. Він постійно пропадає на роботі, грає у свої "чесні перевірки" філіалів. Мені не потрібна дитина.

— Тоді ми її купимо, — холодно посміхнулася мачуха. — Завтра Костя здає плановий аналіз крові та біоматеріал у нашій сімейній клініці. Вони думають, це для чекапу. Ми використаємо його для штучного запліднення.

Христина підвела голову, в її очах спалахнув інтерес:
— А як же живіт? Нам потрібна сурогатна мати. Хтось абсолютно чужий, бідний, хто візьме гроші, віддасть дитину і зникне назавжди. А я просто зімітую вагітність перед пресою та його батьком.

— Клініка вже шукає кандидатку з чистою анкетою, якій терміново потрібні гроші, — Олена Вікторівна задоволено примружилася. — Костя навіть не дізнається, що став батьком. Ми представимо дитину як твою, зафіксуємо права мого сина на частину компанії, а потім ти зможеш розлучитися з цим ідіотом.

Жінки тихо засміялися, скріплюючи свій цинічний союз. Вони ще не знали, що дівчина, чию анкету вже тримав у руках директор приватної клініки, працює в їхньому ж офісі й незабаром зустріне Костю особисто.