Пошуки

Приїхавши додому, Ярема не зміг забути того дивного випадку і одразу ж після приїзду почав пошуки Зореслави, але дівчина як у воду канула,  ніяких результатів.

Минуло декілька місяців, настала осінь, швидко темніє.  Тому, надовго кудись їхати, та ще й без власного транспорту немає сенсу, але на те він і Ярема, щоб ризикувати.

Вирішив поїхати до села, неподалік якого познайомилися.

Поїхав,  покинувши все, опитав людей, але,  ніхто нічого не знає, хоча, зазвичай у селах не втаїти нічого, усі знають усіх. 

Хлопчина було хотів здатися , зневірившись, вирішив повертатися додому, але, з'явилося відчуття, пошукати в сусідніх селах, діставши карту місцевості, тицьнув пальцем на точку неподалік.

Подумав, що їхати треба туди. 

Але, село виявилося величеньким обійшовши половину, дуже сильно заморився.

Не мав часу навіть помилуватися всіма принадами : гарними краєвидами, пейзажами, річкою.

Все шукав і шукав не зупиняючись.

Дійшовши в кінець, знайшов таки хату, неподалік якої стояв будиночок сім'ї Зореслави.

Попросив сусідку покликати дівчину, вона швидко побігла, але її вдома не було, тому, він вирішив зупинитися у пані Марії, тієї самої сусідки: старої, мудрої,  доброї жінки, з якою щойно й познайомився.

Пройшла година - дві, Зореслава побігла до неї, бо їй переказали, що шукала її.

В якому шоці була дівчина, коли  перед собою побачила Ярему.

Вони попили чаю з булками...з яблучною начинкою і виявилося, що їх вони люблять обоє. Згадавши події минулого, насміялись досхочу.