Купальські вечори

Далі було....

- "Агов, Яремо, що з тобою, дивний ти якийсь"- запитали хлопці.

"Ми тебе близько п'яти хвилин шукаємо, в ти все стоїш, дивишся в одну точку зачудовано...ніби примару побачив. Що з тобою, направду"?

"Я з дівчиною познайомився... А потім коли ви підійшли вона вмить зникла".
-"Тю, хлопче, та з якою дівчиною. Де видано, щоб тобі звичайнісінька дівчина по лісу бігала, одна, та ще й в Купальську ніч. Може, мара яка, знаєш, мене в дитинстві все батьки і бабуся з дідом застерігали"- сказав Максим. "Та врешті, чому я це кажу...ти ж і так не віриш міфам, легендам і переказам.Та для тебе містика, наче для мене космос - щось глибоке, незрозуміле і неосяжне".
"Ні, хлопці, праві ви були, повірив, якби й інші хто не вірять побачили, теж би в шоці були".
"Отакої, в то все не вірю та не вірю. Що бачив хоч"?
"Нічого, забули, не хочу про це говорити поки, захочу, сам розповім, в поки не силуйте".
Так і минуло їхнє святкування, щоправда, цвіту папороті ніхто не знайшов, проте, задоволені залишилися усі.
І хоч Ярема й здатен був повірити у нереальність Зореслави, і що вона просто одна з духів лісу у людській подобі, що вийшла, на полювання. Та в серці знав, що як тільки повернеться до міста, займеться її пошуком , бо зараз не можна .

Fayyerstill

Подобається

#595 в Містика/Жахи
#1566 в Різне

У тексті є: купала, справжнє кохання, справжня любов

Відредаговано: 04.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись