Вийшовши з лісу, Зореслава допомогла Яремі дістатися краю, як і обіцяла.
Коли з'явилися на горизонті його друзі, вона швидко попрощалася і зникла в темряві ночі, ніби й не було.
"Дивна вона" ,- промайнуло в хлопця в голові-"Але в ній є щось, якась загадка...і я обов'язково її розгадаю, чого б мені це не коштувало".
Він ще довго стояв, посміхаючись, згадуючи ласкавий погляд дівчини, її історію, їхні лісові пригоди.
Шкодував лиш про те, що не спитав звідки вона і де шукати, та серце підказало, що ще зустрінуться, хоч і розум слабо в це вірив.