Підлітковий вік

У ранньому підлітковому віці Зореслава була досить стриманою, вона звикла бути "білою вороною" серед "своїх", звикла, що її недооцінюють та гноблять, та тепер у неї талант розкрився ще більше, вона почала бачити видіння і усе частіше до неї у сни стали навідуватися мама з бабусею, після чого дівчинка прокидалася у сльозах, бо їй було боляче усвідомлювати, що рідних давно немає, важкість і туга оповивала її душу та вона все рівно на зло всьому вставала в чимчикувала до школи, в потім на природу чи могили рідних.

Так дівчинці було значно легше переживати усі незгоди. 

Була хоч якась надія і підтримка, нехай і через сни, не в реальному світі.

А ще вона обожнювала співати, танцювати і плести прикраси з бісеру, навіть трішки читати часом.

Найбільше любила збірки міфів та легенд, взяті в місцевій бібліотеці, а також фентезі і романтику. 

Її вабили в книгах щасливі закінчення історій.

Вона вірила, що і в неї буде своє таке ж, незважаючи ні на що. 

Дівчинка любила своє життя, попри шквал емоцій, шкільний булінг, бурю в душі і надію на краще.

І хай там як вона точно знала, що колись і її зіронька на небі запалиться ясніше.

В літні теплі вечори вона виходила на вулицю, спілкувалася з зорями так, ніби це були  мама і бабуся.

Уявляла собі кожного разу, що б вони їй порадили і чинила так само, хай там як і як би не складалося життя, її совість була чистою.

Вона не була бунтаркою, а просто серед однолітків намагалася знайти своє місце.

Розуміючи що її не люблять за її "особливість" вона й не хотіла змінюватися і "перекроювати" себе заради інших.