Купальські вечори

Шкільний вік

Минув час, Зореслава стала школяркою, та проблем у житті дівчинки лише побільшало.

Раніше її не любила Оксана і діти з двору, тепер ще й додалися однокласники, які геть не розуміли тихої і вічно задуманої  дитини, яка усім своїм їством хотіла спокою, щоб ніхто більше не знущався.

Та діти жорстокі часом, переймаючи виховання сім'ї, вони чинять необдумано. 

Дуже багато страждала дівчинка. То прозивають на різні "ім'янаречення", то мить, і сумка Зореслава летить через вікно школи, з другого поверху, а то й у кращому випадку...з кута в кут.

То квітів польових принесе. Ще мить, і її букет з квітів та цілющих трав валяється розкиданим по цілому класі.

Чи плакала дівчинка, так, але не при інших. 

Вона навчилася свій біль і сльози ховати в подушку, а потім на наступний день виходила щиро посміхаючись світу, так, ніби її посмішка була оазисом серед пустелі життя, і так, наче й страждань і сліз не існувало зовсім.

Від усіх проблем вона втікала на природу, до води, в поля, ліси, не важливо. 

Це і було для неї порятунком.

Образили - всі образи враз відпускала на воду, замочивши то руки в струмку, то ніженьки.

Це був її спосіб справитися з болем і не давати емоціям вийти назовні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше