Глава 12. План

 Тебе завжди супроводжуватиме охорона, до того ж ти теж почнеш тренування з моїми воїнами. Жодна з них не наважиться наблизитись і щось утнути. А от я не можу нехтувати своїм статусом і весь час ховатись від них. - бідкається мій рицар. 
_ Якщо я погоджусь, то як вони зрозуміють, що я обраниця на бал? 
Він наближається і дістає з кишені своїх чорних брюк, золотистий широкий браслет і простягає мені. 
Розглядаю ближче: яка краса, деталізований, зображаючи історію, наскільки було зрозуміло на перший погляд. 
 

_ Який гарний. - беру до рук, - Що це за малюнки на ньому зображені? - питаюсь, все ще розглядаючи детально вигравіюваних людей, що тримаються за руки, далі вони беруть корону, зображений замок і військо, наче.

_ Це родовий браслет, що передається у спадок і його віддають своїй істинній або істинному, дивлячись хто в сімʼї має наслідувати трон. - відповідає і вглядається своїми кавовими очима в мої.

Це, здається триває вічність, я немов тону в його погляді і трішки зашарівшись ледь тихо самими губами промовляю:

_ Це настільки тебе допекли панянки? 
Трішки оговтавшись від цього моменту, Рейн вирівнюється і знову накинувши маску самовпевненого воєначальника відповідає:

_ Так, то ти погоджуєшся? 
Дивлюсь на принца і розумію, що це не основна причина, але наче не відчуваю від нього небезпеки, тому киваю. Він видихає полегшено і одразу допомагає надягнути браслет на мою ліву руку. Якраз на ній я завжди щось ношу: то інші браслети, то годинник. А от зараз красується його сімейна прикраса. До речі сидить на моїй тендітній руці дуже й дуже гарно, ніби саме тут і місце цьому браслету. 
 

На цьому ми переключили спектр нашої розмови на діалог про те що потрібно завітати до кравця, щодо сукні на бал, якраз замовлю ще деякі речі в щоденне використання, обговорили нюанси балу і домовились про уроки танцю. Це принців з дитинства вчать як робити ті всі «па» і інші нюанси. А мене, іншосвітянку, вчили з дитинства тримати зброю в руках і прицільно стріляти. Навіть випускний свій пропустила в своєму світі, бо виступала на змаганнях. Тож танцювати мені ніде так і не доводилось… До цього часу. Склавши приблизний перелік першочергових справ, принц попрощався зі мною і вже майже прочинивши двері на вихід, обернувся:

_ Міра, ще дещо, тренування в тебе починаються завтра, з 5-ї ранку. Я зайду за пʼять хвилин до цього, будь готова. - відсалютував мені і вийшов.

«О божечки… 5-та ранку» - почала подумки скиглити, - «та я навіть перед чемпіонатом світу так рано не прокидалась, а там старт був о 9-й» 

Сумніваюсь, що завтра буде перший день моїх тренувань… Пропущу, поки не вибʼю собі більш зручний графік.

З такими думками я побрела до спальні, де на ходу скидала сукню і залазила під кілька шарів ковдри. Постіль приємно холодила тіло і я з повною впевненістю, що завтра висплюсь, поринула в обійми Морфея.