Куля часу
Глава 7. Оце так поворот
_ Хіба? - повторюю і в скидаю брову, аж плечі розправила від гордості і додаю гучніше, - А ти уяви людину замість мішені і щоб там за орган був би, замість стовпа? - ангельським голосом співаю і окидаю всіх найдружелюбнішою посмішкою, на яку лише здатна.
Рейн лише заходиться сміхом, розуміючи мій натяк всім його солдатам.
_ Хлопці, вітайте вашу нову товаришку. Леді Мірателль готуватиметься разом з вами до особливого завдання. А це я так розумію, - і поглядом ковзає на мішень. - попередження для вас, щоб руки не розпускали. І гарне попередження, до речі, слушне. - вже серйозно звертається і додає зовсім крижаним і власницьким тоном: - Всім ясно?
Окидає кожного своїм вбивчим поглядом від чого кожен починає кивати і відступати від нас.
Я тільки і встигаю по любуватися цією ідилією розуміння начальства з підлеглими, як до нас підбігає низенький молодий чоловічок, в сірому ледь приталеному костюмі з білими рюшами, що більш схожий на форму і звертається до мого рятівника.
_ Принце Рейнтгард, ваші батьки відрядили мене повідомити, що вас терміново чекають на скликані ради. - і я стовпію від почутого.
#5665 в Любовні романи
#1431 в Любовне фентезі
#989 в Різне
#416 в Гумор
Відредаговано: 05.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
