Глава 20

Софія схопилася за серце, коли побачила закривавлене плече Кая. Орсо швидко роздав накази. То принести води, то шматок чистої тканини, то всіх нагодувати.

За столом Орсо розказав про те, що відбулося в лісі.

-Це означає, що тепер Кай - вовк? - перелякано запитала Софія.

-Не зовсім так. Це означає, що у нього змінився культ. Нічого страшного не сталося, - намагався заспокоїти її Орсо. - Але нам таки цікаво почути як Кай зміг так швидко перевтілитися назад.

Рея нагострила свої вушка і приготувалася уважно слухати Кай.

Той, ще трішки блідий від втрати крові, знітився від такої пильної уваги.

-Насправді, воно якось само вийшло. Я подумки попрощався зі своїм культом грози і усвідомив, що мені потрібно освоїти нові знання. Я думав, що не так і вже погано бути вовком. Ти швидший, сильніший, краще бачиш і чуєш. І тоді я відчув як Дика Енергія буквально переповнює мене. Тоді я і перевтілився.

-Хм, зрозуміло, - Орсо повернувся до Реї, - ти, скоріш за все, все ще тримаєшся за свій культ вогню. Я розумію, це страшно і незвично, але ти повинна його відпустити.

Рея кивнула, заплющила очі і спробувала очистити розум. Рея все подумки прощалася і прощалася зі своїм культом. Проте, нічого не відбувалося. Хвилина, дві, десять.

-Може, її таки варто поцілувати? - не витримав тої напруги очікування Флор.

Кірос зло зиркнув на нього. Орсо теж подивився на Флора, але не витримав і розсміявся. Кірос переводив погляд то на Флора, то на Орсо. Врешті - решт, він теж засміявся. До них приєдналися усі. Навіть засмучена Рея підгавкувала своїм товаришам.

Коли всі заспокоїлися, голос подав Лука.

-Так що ж робити з темним мольфаром? Раптом, він повернеться і знову робитиме ті жахливі речі з моїми людьми?

-Я думаю, сюди він більше не повернеться. Я поставив сигнальні чари на ту галявину.  Знатиму, якщо він туди повернеться. І якщо побачите щось незвичне чи підозріле - відразу пишіть нам.

Лука кивнув. Було вирішено, що цю ніч мольфари залишаться тут і вдень вирушать в дорогу до школи.  Рея все намагалася стати людиною, але в неї нічого не виходило. Кірос дивився на свою сестру і щиро вірив, що у неї все вийде. Загалом, панувала атмосфера спокою. Усі живі - і це головне.

Кай, лежачи в ліжку, думав як же усе знову перевернулося з ніг на голову. Два роки тому він був звичайним хлопчаком, а зараз навіть може перетворюватися на вовка. Старі образи на батьків потроху відпускали його. Кай засинав з посмішкою на вустах. Життя таки непередбачувана штука і треба насолоджуватися кожною миттю.

Далі буде…