Глава 18

Кадора затаївся за хатиною і уважно слухав кроки мольфарів, які наближалися до його галявини. Він обережно виглянув з-за свого прихистку, аби впевнитися, що він правильно все розрахував. Так, ось попереду біжить дівчинка -вовк, за нею йде Орсо і ще четверо підлітків. Що ж, пора скористатися порадами духів.

Рея впевнено йшла до центру галявини, де минулої ночі палало величезне багаття. Дивно, але зв’язку зі своєю стихією Рея більше не відчувала. Нічого страшного, ось перетворять її назад на людину і вона знову зможе підпалювати усе підряд.

Як тільки Флор, який йшов останнім, ступив на галявину, мольфари зрозуміли, що їх заманили у пастку. По периметру галявини піднялося невагоме чорне кільце. Дерева, які залишилися за ним, видавалися далекими та розмитими. Орсо голосно вилаявся і почав пробивати вогнем собі шлях назад. Кірос став біля свого наставника, підсилюючи його вогонь своєю енергією. Флор прикрив Енну спиною і готувався відбити атаку. Кай трішки відійшов від Орсо та Кіроса, аби їхні стихії не пересіклися, і почав кидати блискавки у темне кільце. Рея, тим часом, роззиралася по сторонам.

Вона пам’ятала, що тоді на галявині стояла хатина. Куди ж вона поділися? Рея сумнівалася, що цей бар’єр, який відрізав їх від лісу, можна створити, будучи далеко звідси. Значить, той ненормальний, який перетворив її на тварину десь тут.

Кадора дивився на потуги мольфарів прорватися крізь пастку і усміхався. Його хатинка надійно схована від очей мольфарів. А зараз час зробити ще одну перешкоду. Найближче до того місця, де причаївся Кадора, стояв Кай. Що ж, цілком підходить. Він пристально подивився на юного мольфара і окутав його невидимими путами. Тоді, Кадора подумки надав путам того вигляду, який був йому потрібен. “Тепер можна і тікати. Хай тут самі розбираються” - всміхнувся Кадора і почав тихенько відступати.

Кай відчував, що за ним ніби хтось спостерігає, але він вирішив не відволікатися і таки пробити бар’єр. Рея, очі якої вже пекли від тої кількості вогню, який вивільняли Орсо з Кіросом, продовжувала шукати винуватця всіх їхніх бід. Вона ще раз обвела галявину поглядом і очі її широко відкрилися. Ось він! Стоїть прямо тут! У тих же лахміттях, що і минулої ночі. Рея кинулася на нього, навіть не подумавши, чому ж темний мольфар стоїть так близько до них, чому його ніхто не побачив раніше.

Орсо почув грізний рик Реї і повернувся, щоб подивитися що сталося. Орсо побачив як Рея кидається на когось. Орсо зосередився і побачив, що Кая окутали ілюзією.

-РЕЯ, СТІЙ! - Орсо кинувся туди, де відбулася схватка, але було вже пізно.

Рея повалила Кая на землю. Той, явно не очікувавши нападу від подруги, навіть не відбився. Зуби Реї легко прокусили плече Кая. І тоді ілюзія спала.

Одну мить на галявині панувала тиша. Орсо впав на коліна біля Кая. Рея не могла повірити, що дійсно вкусила свого друга. Флор, Енна та Кірос взагалі не розуміли, що відбувається.

-Відійди! - крикнув Орсо до Реї і почав оглядати плече Кая. Той, ще не відійшовши від шоку, майже не відчував болю.

-Бар’єр зник, - тихо сказав Флор.

Орсо відвернувся від Кая, аби впевнитися у цьому.

-Нам потрібно перенести його до будинку. Тоді я зможу залікувати його рану.

Не встиг Орсо відійти від Кая, як того охопило золотисте сяйво і він завис в кроці від землі. Перевтілення розпочалося. Орсо дивився як тіло хлопця набуває тваринних рис і не міг у це повірити. Колись давно він читав опис чогось схожого. Орсо думав, що це все просто вигадки, казки. І це зовсім не темна магія. Ця магія така ж древня, як і сили потойбіччя. Невже культ вовка відродився?