Глава 17

Церковний дзвін розбудив Кая. Йому на мить здалося, ніби це черговий ранок у школі і пора збиратися на сніданок. Він сів на ліжко і його погляд впав на Рею, на хутрі якої спокійно спав Кірос. Подумати тільки. Якби Кай пішов сам, нічого цього не сталося б. А тепер навіть Орсо не знає як повернути Реї людську подобу. Важкі думи Кая перервав скрип дверей. Напевно, мама з батьком якраз пішли до церкви. Кай тихенько встав і пішов шукати собі якоїсь поживи.

Реї, тим часом, снився дивний сон. Ніби вона біжить полями і лісами, й нічого її вже не стримує. Вона вільна! Вона швидка, її ніхто не спинить. Раптом, простір закінчується. Дорогу перекриває велика цегляна стіна, через яку ніяк не пройти. Щастя від свободи кудись тікає. Вона пробує обійти стіну, але та повсюди. Рея відчуває, що за стіною криється щось дивовижне. Вона намагається перестрибнути її, але все марно. Здається, ніби хтось кличе її з того боку.

-Рея. Реееея! Слухайте, може води на неї вилити? Скільки можна спати? - жаліється Кірос, який все ніяк не може розбудити Рею. Та тільки відвертається на інший бік.

-Кірос, як ти можеш! Ти лише уяви, що вона пережила. Їй потрібен відпочинок, - вступилася за подругу Енна.

Рея вслухалася в цю розмову і зрозуміла, що це вже реальність, а не сон. Але ж так приємно просто лежати і не думати про всі ті турботи. Проте, цю перебранку потрібно зупиняти, а то Кірос з Енною зараз як зчепляться.

Рея розплющила очі і хотіла вже щось сказати, але вийшов тільки якийсь рик. Кірос з Енною подивилися на неї. Точно, вона вже не людина. А Рея так надіялася, що це був лише поганий сон. Енна побачила паніку в очах подруги і, зробивши кілька кроків, присіла та обійняла Рею.

-О, наша спляча красуня прокинулася! - Флор порушив усю ніжність моменту. - Слухайте! В мене ідея. А якщо Рею треба просто поцілувати і вона знову стане людиною?

Енна спантеличено перевела погляд на Флора.

-І хто ж цілуватиме мою МОЛОДШУ сестру, дозволь поцікавитися? - тон Кіроса не обіцяв нічого хорошого тому сміливцю.

Флор загадково посміхнувся, Кірос готовий був кидатися на нього з кулаками.

-Флор, Рея перетворилися не на жабу, а на вовка, - подав голос Кай, який спостерігав за картиною з пройому дверей.

-Ну то й що. Раптом, це саме те що їй потрібно? - Флор явно не помічав убивчих поглядів Кіроса.

Рея, навіть будучи у вовчій шкурі, закотила очі. Ці хлопці просто невиправні.

Якраз коли Кірос вже готувався нападати на Флора, біля Кая у дверях з’явився Орсо:

-Вже усі прокинулися, так? Тоді давайте щось перекусимо і складемо план дій.

Кірос і Флор вирішили відкласти перебранку на спокійніший час.

Було вирішено відразу після перекусу йти в ліс. Все таки, при денному світлі мольфари відчували себе впевненіше.

Орсо перевірив мішечки з травами, які роздав своїм учням раніше. На всякий випадок такий же мішечок він повісив і на Рею.

Рея вийшла з двору, Орсо та юні мольфари за нею. Вона заплющила очі і спробувала відтворити шлях, по якому вона прийшла у цей будинок. На диво, це їй вдалося досить швидко. Рея зробила перший крок і ступила у хащі лісу. Орсо, подумки попросивши у богів захисту та благодаті, рушив слідом.