Глава 13

Під ранок повернувся Орсо. Він тихо зайшов і без сили ліг спати. Але не встиг ще сон міцно забрати його в свої обійми, як почався галас.

Кірос прокинувся першим і якраз хотів будити інших.

-Рея? - стривожено запитав хлопець, коли побачив що в кімнаті є усі, крім його сестри.

Кірос швидко піднявся і пішов на пошуки. Проте, її ніде не було. І Лука з Софією її теж не бачили.

-Рея зникла! - крикнув Кірос з порогу, коли зрозумів, що його пошуки марні.

-Що? - перепитав все ще сонний  Кай.

-МОЯ СЕСТРА ЗНИКЛА! ОСЬ ЩО!

За кілька хвилин усі зібралися за столом. Кірос був сам на себе не схожий. Він тихо сидів у куті і ні на кого не дивився. Флора ж гризла провина. Це ж його Орсо назначив за старшого! Енна терла червоні очі, швидко витираючи свої сльози. Кай з надією дивився на втомленого Орсо.

-Темний мольфар точно у цьому лісі, - почав він, - Але, я не знаю де точно. Він наслав сильний морок, я ледь знайшов стежку назад.

Усі мовчали, обдумуючи наступний крок.

-По - моєму, все зрозуміло , - нарешті подав голос Кірос. - Ми разом з вами йдемо в ліс і допоможемо. Так, ми багато чого не знаємо і на половину не такі сильні як ви. Але там, - він кивнув у сторону лісу, - моя сестра. Ми мусимо її знайти. - чітко сказав Кірос і вже тихіше добавив, - поки не стало пізно.

Орсо подивився на Кіроса:

-Гаразд. Лише вдень. Як тільки сонце почне сідати - ми повертаємося.

Софія занепокоєно дивилася як підлітки збираються. Орсо роздав кожному по мішечку з захисними травами. Коли з настановами було покінчено, маленький відряд вирушив на пошуки.

Увесь день мольфари провели у лісі, шукаючи сліди темної магії. На жаль, усе безрезультатно. Орсо навіть не зміг знайти ті місця, які йому вночі видалися підозрілими. Втомлені, засмучені і стривожені вони повернулися до хати.