Кай, як завжди, прокинувся за 5 хвилин до того як прозвучить дзвін і пробудить школу до життя. Він лежав, прислуховувався до рівномірного дихання сусідів і думав про своє життя, яке так кардинально змінилося за останні два роки.
Два роки тому в Кая прокинулася Дика Енергія. Це означало, що він має стати мольфаром. Батьки боялися, що хтось з односельчан погано поставиться до цього, тому швидко спакували речі Кая і відправили до Української школи мольфарства.
Шлях до школи міг знайти лише той, кому долею було написано стати мольфаром. Переляканий дванадцятилітній Кай попрощався з батьками і вирушив у путь. По дорозі він зустрів ще одного хлопчика, який теж йшов до школи мольфарства. Його звали Флор і з того часу вони стали друзями.
Роздуми Кая перервав дзвін. Флор з сусіднього ліжка щось тільки пробубoнів і з головою сховався під ковдру.
-Флор, ти не сховаєшся від школи, - весело зауважив Кірос - одноліток Кая, з яким він теж ділив кімнату. Флор лише щось невиразно відповів у одіяло.
Кірос подивися на Кая і підморгнув йому. Той зрозумів свого друга без слів. Вони навшпиньки підійшли до ліжка Флора.
Кірос кивнув і хлопці, взявшись за різні кінці ковдри, одночасно стягнули її.
Правда, вони трішки не розрахували силу і скинули на підлогу і Флора.
-Ей! Так як ви смієте!, - почав обурюватися Флор, але глянув на хлопців, які ледь стримували сміх. Потім глянув на себе, все ще наполовину закутаного, і розсміявся.
Сміх друзів перервав ще один дзвін, який вказував на те, що сніданок ось-ось розпочнеться. Хлопці зірвалися з місця і почали швидко одягатися у форму.
-Я все-таки поскаржуся на тебе твої сестрі, Кірос, - сказав Флор, натягаючи на себе штани.
-Пожалієшся на мене моїй МОЛОДШІЙ сестрі? - фиркнув Кірос
-Твоя МОЛОДША сестра - єдина, хто може надавати тобі по шиї , - в тон йому відповів Кай, застібаючи останній ґудзик на сорочці.
Форма у всіх була однакова : сірі лляні сорочки та штани. Коли заняття на вулиці - сіра накидка підбита хутром. І на сорочці, і на накидці знаходилася вишивка культу, до якого належав юний мольфар. Загалом, у школі було три культи: вогню, води і грози.
-Ага, я пам'ятаю як Рея підпалила волосся, коли ти діставав Кая, - продовжив Флор, коли закінчив одягатися.
-Вона мені просто допомогла створити новий образ, - не здавався Кірос. Хоча, всі і так знали, що з його молодшою сестрою краще не сперечатися. Вона все ще не до кінця могла контролювати (або ж робила вигляд, що не контролює) свою Дику Енергію і для неї підпалити когось - звична справа.
Нарешті, хлопці зібралися, вийшли з кімнати і побігли на сніданок.
Коли вони забігли в столову, всі вже сиділи по місцях. Хлопці швиденько сіли за свій стіл в кінці приміщення.
-Ви не можете не привертати до себе уваги, так? – почала Рея, як тільки всі сіли.
-Це все знову твій. АЙ! – заверещав Флор, - Хто наступив мені на ногу? – гнівно запитав він.
Кай засміявся, дивлячись як Кірос кидає сердиті погляди на Флора.
-Мій брат, ти хотів сказати, - закінчила Рея, дивлячись на Кіроса. Усі спочатку думають, що Кірос і Рея – блюзнюки, настільки вони схожі. Їхня особливість в очах. Одне око зелене, інше каре. Тільки у Реї зелене праве око, а в Кіроса ліве. Вони ніби частинки одного цілого. Гострі на язик частинки.
-Рея, якби не я, ми взагалі не встигли би на сніданок, - почав виправдовуватися Кірос.
-Ох, боги, ви ж ніби старші за нас, а ведете себе гірше дітей, - не витримала Енна – подруга Реї.
Така вже в них склалася дивна компанія. Кай познайомився тоді по дорозі до школи з Флором, потім виявилося, що вони житимуть в одній кімнаті з Кіросом, який йшов в комплект зі своєю сестрою – Реєю. А Рея нікуди не хотіла йти без своєї подруги Енни. За два роки вони притерлися один до одного і стали маленькою сім’єю, яка завжди підтримає та допоможе. Хоча, звісно, як і всі підлітки, вони любили часом( дуже часто) подуркувати і покепкувати один з одного.
-І що там в нас зараз, щось цікаве чи щось людське? - запитав Кірос, ліниво дожовуючи свою булочку.
Кай закотив очі, Флор фиркнув, Рея вже збиралася сказати щось різке, але її випередила Енна.
-Ми всі люди, Кірос, тож твоє питання не має сенсу, - голосом лектора відповіла Енна.
-Пф, ви зрозуміли, що я мав на увазі. Будемо знову вчити ту нудну історію, чи будемо вчитися робити щось круте!
Культ Кіроса таі Реї - вогонь і вони обоє були ж такими нетерплячими, як і їхня стихія.
-Охолонь, Кірос, чи тобі допомогти? - Флор все ще не помстився за свою побудку і з радістю би потренувався на Кіросі у своїй стихії – воді.
-Хлопці, не починайте знову, тим більше вже час йти на заняття. І ні, Кірос, зараз не історія. Заараз ми йдемо з пані Мерою збирати трави, - Енна завжди намагалася згладжувати конфлікти. ЇЇ культ, як і у Флора – вода. Енна мала схожість зі своєю стихією. Така ж спокійна, рятуюча, як ковток чистої води з криниці. Флор, у той же час немов той гірський водоспад – освіжити то освіжить, але своїм напором може і з ніг збити.
Кірос засмучено застогнав, бо збирати трави він любив так само як і історію. Але як не крути, якщо ти вчишся в школі мольфарства, яка розташована в серці Карпат, то тікати від занять нікуди.