10,40 Ейлат і Акаба

              Вузька долина Ваді-ель-Араба між горами Синайського півострова і горами Аравійського півострова належить двом державам: Ізраїлю і Йорданії, а межа між державами проходить рівно посеред долини. Ейлат – місто невелике, розташоване в невеликому просторі між горами, морем і кордоном з Йорданією. Назву міста Ейлат складено з двох слів: «ель» і «ат». Ель – еманація божественної сутності. Ат – ти (звернення до жінки). Звернення до суті чоловічого роду - «ата». Назва міста Ейлат, якщо на івриті, сприймається як «Ти, Богиня». По іншій версії, назву міста Ейлат пов'язано з ім'ям до ісламської богині родючості Аллат.

            Невеликий аеродром в Ейлаті, уздовж якого ми в'їжджали в місто, з двох сторін затиснутий міськими будівлями. Автобус в'їхав в місто і почав розвозити туристів по готелях. Екскурсовод попередив нас про те, що на облаштування в готелі і невеликого відпочинку туристам відводиться півтори години. По закінченню відведеного часу туристи повинні вийти з готелів і чекати автобус, так як нам належить подорож в гори. Готелі, в яких поселяли туристів нашої групи, були непоказними на вигляд будівлями і розташовувалися на галасливих вулицях. 

             Мене з Тамарою привезли на маленьку, тиху і акуратну вуличку до невеликої, але досить приємної на вигляд будівлі. Поселили нас на третьому поверсі в номері з балконом, що має вихід в східну сторону. Номер готелю замикається магнітним замком з комп'ютерним шифром. У номері є акуратна затишна туалетна кімната, в якій є унітаз, ванна і душ. У житловій кімнаті стоїть двоспальне ліжко і крісло-ліжко, тобто в номері може оселитися чоловік із жінкою і дитиною. Важкі щільні штори захищають кімнату від променів спекотного сонця, а за шторами знаходиться балкон. У номері є телевізор і невеликий холодильник. Готельний номер невеликий, але гранично затишний для тих людей, які приходять у приміщення на короткий час для пасивного відпочинку. 

              Я шукаю причину, по якій мені так настійно рекомендували оселитися в цьому готелі. А ось і вона! Це маленька, менше сірникової коробки, відеокамера, яка працює в автоматичному режимі. Вона встановлена ​​в верхньому кутку кімнати, з таким розрахунком, щоб весь простір кімнати і балкон фіксувалося камерою. Відеокамера, як і личить їй бути, має інфрачервоний визначник відстані. Цікаво, чи бере участь в цьому експерименті Тамара? На це питання відповість час.

               Готель розташований на східній околиці міста. Справа, в ста метрах від готелю розташована велика будівля плавального басейну. За басейном видно частину красивого висотного готелю з висячими садами, який знаходиться на самому березі Червоного моря. З будівлі басейну виходить довгий і глибокий канал, по якому можна виплисти в море. Навіщо будувати канал, на спорудження якого пішло чимало грошей? Хто і на чому буде випливати з плавального басейну і по каналу пробиратися в морські простори? Найбільш точні відповіді на ці питання можуть дати військові моряки.

                Зліва і прямо на схід від готелю будівель немає, тому з балкона відкрився чудовий вид на долину Ваді-ель-Араба, на арабські гори і на йорданський місто Акаба. Відстань від Ейлата до Акаби близько семи кілометрів. Місто Акаба досить велике. В долині біля міста Акаба є сільськогосподарські плантації, а саме місто розташоване на березі Червоного моря біля підніжжя гір. Гори на йорданській стороні простяглися стіною вздовж долини Ваді-ель-Араба і досягають висоти до 1700 метрів над рівнем моря, а гори на ізраїльській стороні долини не перевищують висоти в 1000 метрів над рівнем моря.

               Про що говорить назва міста Акаба? Я часто запитував у іудеїв і арабів про те, що означає назва міста Акаба, але ніхто на моє запитання не зміг відповісти, і це не дивно, бо слово «акаба» галльське. Це місто було засновано галлами, які прийшли з Європи в ті історичні часи, коли за біблійними казками ще не народився єврейський бог і не приступав до створення Всесвіту. Галли заснували це місто і назвали його «Акаба», тобто «Кінець шляху», бо далі на південь від цього місця по Аравійському півострову, з невідомої мені причини, галли вирішили не просуватися. По африканському узбережжю Червоного моря кілька племен галлів пішли далеко на південь і оселилися в місці, де Червоне море закінчується. Ці племена називали себе «ефіпо», тобто ниточка, «нитка», що зв'язує народи Африки з народами Європи. Від назви «ефіпо» створилася нинішня назва країни Ефіопії і народу, що населяє цю країну.

               Змивши з себе в душі прохолодною водою дорожній пил, і трохи відпочивши, я з Тамарою вийшов з готелю на вулицю, де вже стояв автобус, на якому ми повинні були відправитися в гори, щоб подивитися барвистий захід сонця на Синайському півострові. По крутій гірській дорозі автобус піднімався вгору уздовж прямовисних скель між гірських височин. Ізраїльські автодороги в пустелях, в горах і навіть в заболочених місцевостях добре сплановані і якісно заасфальтовані. Хороші автотраси потрібні для швидкого пересування військ, в разі такої необхідності, а туристичні маршрути в диких і важкодоступних місцях по цих дорогах в якійсь мірі покривають витрати на будівництво автодоріг, необхідність в яких продиктована не економічними міркуваннями.

                  Автобус піднявся на вершину плоскою гори і зупинився на майданчику, спеціально обладнаному для стоянки автотранспорту туристів. Вечірні пейзажі з цього оглядового майданчика відкрилися барвисті. На північній, північно-східній і східній стороні червоно-бурі вершини гір, відстань до яких не перевищувала півкілометра, приховали від нас все, що знаходилося за цими вершинами. Червоно-буре забарвлення гірських порід говорить про велику концентрацію в цих породах заліза і марганцю, а також про те, що в цих породах не виключається наявність цирконію, урану, титану та інших поліметалів. Наявність в гірських породах цих мінералів зробило їх досить міцними, тому ці гори не піддалися ерозії під дією сонця і вітру, і виглядають в первозданному вигляді.